Спецпроект

БІЛЬШІСТЬ ПОЛЯКІВ ВВАЖАЄ, ЩО МИНУЛЕ РОЗДІЛЯЄ НАШІ НАРОДИ

Спільна історія Польщі та України уявляється більшістю поляків швидше як джерело конфліктів - 54% опитаних вважають, що минуле розділяє поляків і українців, і тільки 25% вважають, що об’єднує.

Про це свідчать результати опитування, проведеного авторитетним Центром дослідження громадської думки (CBOS) в рамках проекту "Важка пам'ять: Волинь 1943", повідомляє Polonews із посиланням на Польське Радіо.

При цьому 63% опитуваних вважають примирення між сучасною Польщею та Україною можливим, тільки 21% вважає, що воно не можливе і 16% не змогли відповісти.

Варто зауважити, що у неможливість примирення між двома народами вірять респонденти старшого віку, без вищої освіти та особи, що не задоволені власним матеріальним становищем.

При цьому 46% визначають сучасні стосунки між Україною і Польщею як "і не погані, і не гарні", а 18% респондентів не можуть відповісти на це питання. Гарними польсько-українські стосунки вважають 21% опитаних, поганими - 15%.

Оцінка польсько-українських стосунків залежить від віку опитуваних: чим старші респонденти, тим більш вони критичні.

Опитування було проведено у червні 2013 року, репрезентативна група становила понад 1000 дорослих громадян.

Згідно з цим же опитуванням, 31% населення Польщі нічого не знає про Волинську трагедію. При цьому 47% опитаних не знають, хто був жертвами і злочинцями у цих подіях.

Дивіться також інші матеріали за темами "Соціологія" і "Польща"

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.