В Туркменістані припинили викладати у школах президентську "Рухнаму"

У новій навчальній програмі, розробленій міністерством освіти Туркменістану для середніх шкіл, відсутній предмет "Рухнама" ("Трактат про духовність").

Досі на вивчення "Рухнами" відводилася одна година на тиждень, нагадує агенція "Фергана".

"Рухнама" була написана колишнім президентом Туркменістану Сапармуратом (Туркменбаші) Ніязовим у 2001 році. Ніязов презентував книгу як духовний кодекс туркменської нації. Трактат став обов'язковим для читання у школах, вузах і всіх організаціях країни.

Книга складається з моральних настанов і філософських роздумів, перемежаних легендами та історичними екскурсами про величне минуле туркменського народу.

За життя Ніязова знання "Рухнами" перевірялося при при прийомі на будь-яку роботу і навіть при отриманні водійських прав.

Місяць вересень був перейменований в "Рухнаму", а всі іноземні фірми в обов'язковому порядку перекладали "Рухнаму" на мову своєї країни. Так, "Рухнама" була перекладена німецькою (за рахунок компанії DaimlerChrysler), на татарський (за рахунок КамАЗа) і ще 40 мов світу.

Українською видання "Трактату про духовність" у 2003 році спонсорувало НВО ім. Фрунзе (Суми) - виробник газотранспортного обладнання, чий ринок збуту значною мірою був зосереджений у Туркменістані.

Після смерті Ніязова книга почала втрачати свою популярність, а навесні 2009 року владою Туркменії була ініційована акція з вилучення примірників цієї книги у всіх установах і підприємствах країни. Але влітку того ж року абітурієнти знову виявили в переліку вступних іспитів до вузів предмет "Священна Рухнама".

У 2011 році в туркменських школах було скасовано випускний іспит з цього предмета, однак абітурієнтам 2013 все ж доведеться здавати його при вступі до вузів.

Тим часом у програму навчання в старших класах шкіл включені нові предмети, такі як "Основи економіки", "Основи екології", "Культурна спадщина Туркменістану", "Світова культура".

Дивіться також інші матеріали за темою "Освіта"

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.