У Львові відкрили пам'ятник убитому мажорами композитору. ФОТО

У музеї-заповіднику "Личаківський цвинтар" відбулося відкриття та освячення пам’ятника на могилі композитора Ігоря Білозіра.

Про це повідомляє прес-служба Львівської ОДА.

Захід відбувся за підтримки ЛОДА і її голови, наголошують у прес-службі.

 Пам'ятник являє собою янгола з білого мармуру. Фото: radiosvoboda.org

У приміщенні Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької відбувся концерт "Слід на землі", присвячений пам’яті Ігора Білозіра.

 Фото: loda.gov.ua

Прихильники творчості композитора можуть відвідати фотовиставку, присвячену І.Білозіру у фотогалереї Василя Пилип’юка (м. Львів, вул. Стецька, 3а).

Ігор Білозір - композитор і виконавець, народний артист України, з 1979 року - керівник фольк-рок гурту Львівської обласної філармонії "Ватра".

 

Загинув унаслідок після численних травм, завданих йому двома чоловіками у центрі Львова після сварки, яка виникла через те, що Білозір з друзями співав українською у кав'ярні "Цісарська кава".

Кліп ВІА "Ватра" на пісню "Пшеничне перевесло". 1982 рік

Винуватці смерті композитора - син першого заступника начальника управління міліції Львова Дмитро Воронов і його товариш Юрій Калінін - були засуджені на 10 і 8 років в'язниці. Зараз вони вже на волі.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.