Спецпроект

Дарвінівський музей розповість про місце пуделя у світовій культурі

Виставка "Кумедний пудель. І при тому - вогонь ...", яка розповідає про місце цих собак у світовій культурі, пройде в московському Дарвінівському музеї з 31 серпня до 20 жовтня.

Про це пише ria.ru.

Організатори виставки впевнені, що пуделі помітно "наслідили" у світовій історії. Недарма назвою виставки стала цитата з першої частини "Фауста" Гете у перекладі Бориса Пастернака.

На виставці зібрана повна інформація про предків і родичів сучасного пуделя. Втім, досконально з'ясувати походження цієї породистої особи так і не вдалося. "Пуделем" собаку прозвали в Німеччині: назва походить від німецького слова pudel або pudelin ("стрибати у воду"). У Франції його іменують "Каніш" (від caniche - chien canard - "качина собака"), у іспанців ж пудель - "водяний собака". Це дозволяє дослідникам цієї породи робити висновок про те, що в минулому пуделів залучали до полювання на водоплавну птицю.

Ці собаки відігравали не останню роль в житті багатьох видатних людей - від римського імператора Тіта Флавія Веспасіана до російського імператора Миколи I і видатного англійського політика Уїнстона Черчілля. Пуделям присвячені рядки великих німецьких поетів Гейне і Гете. Людвіг ван Бетховен написав в пам'ять про свого померлого улюбленця "Елегію", а філософ Артур Шопенгауер тримав пуделів зі студентських років, назвавши одного з них "Атман" (світова душа).

Серед експонатів виставки - художні твори, що відобразили цих рухливих, веселих і чарівних собак - порцелянові фігурки, скульптура, графіка, живопис, а також книги із зібрання дарвінівського музею та приватних колекцій.

Крім документальних і художніх відео-та фотоматеріалів на експозиції можна буде побачити і живих собак - 12 вересня на вечорі "Для всіх, хто любить собак" будуть представлені вихованці пудель-клубів всіх мастей.

Теми

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.