БЕССАРАБСЬКИЙ РИНОК РЕСТАВРУЮТЬ. Фото

Влада Києва вирішила провести реставрацію будівлі критого ринку на Бессарабській площі, 2 у Шевченківському районі міста.

Рішення прийнято з метою приведення будівлі до належного санітарно-технічного стану і забезпечення безаварійної експлуатації, повідомляє УНІАН із посиланням на відповідне розпорядження КМДА.

Замовником проектних робіт та робіт з реставрації визначено КП "Бессарабський ринок", за яким на праві господарського відання закріплена будівля.

Всередині ринку

Підприємство до початку виконання робіт повинно одержати дозволи Міністерства культури, місцевого органу у сфері охорони культурної спадщини – управління охорони культурної спадщини КМДА на проведення робіт.

Бессарабка від бульвару Шевченка. Фото 1990 року

Бессарабський ринок — критий ринок з торговою площею 896 м² на Бессарабській площі (в західному кінці Хрещатика) в Києві. Побудований за рішенням міського самоврядування у 1910-1912 рр. на гроші відомого цукрозаводчика Лазаря Бродського, призначені ним на цю мету в заповіті.

 Бессарабський ринок, 1910-ті роки

Перший критий ринок у Києві, з минулого сторіччя вважається найдорожчим у місті. З 1946 року навпроти ринку розташовано пам'ятник Володимиру Леніну.

Здійснював проект архітектор Михайло Бобрусов. Скульптурне оздоблення (декоративні панно й горельєфи) виконали учні українського скульптора Ф.П.Балавенського, що навчалися у Київському художньому училищі.

 Скульптурні деталі - гуси на ґратах і голова тура (дикого бика - герб Молдови і Бессарабії) над входом. Фото: andriyprokopenko.com

Торгівельний майдан на нинішній Бессарабці існував з XIX сторіччя, поблизу тодішньої міської застави, куди Васильківським шляхом приїздили торговці з півдня України та Бессарабії.

За століття ринок двічі зазнавав руйнації: перший раз у 1937 році, коли горіли крамниці на першому поверсі, другий — під час німецької окупації у роки Другої світової війни.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.