БЕССАРАБСЬКИЙ РИНОК РЕСТАВРУЮТЬ. Фото

Влада Києва вирішила провести реставрацію будівлі критого ринку на Бессарабській площі, 2 у Шевченківському районі міста.

Рішення прийнято з метою приведення будівлі до належного санітарно-технічного стану і забезпечення безаварійної експлуатації, повідомляє УНІАН із посиланням на відповідне розпорядження КМДА.

Замовником проектних робіт та робіт з реставрації визначено КП "Бессарабський ринок", за яким на праві господарського відання закріплена будівля.

Всередині ринку

Підприємство до початку виконання робіт повинно одержати дозволи Міністерства культури, місцевого органу у сфері охорони культурної спадщини – управління охорони культурної спадщини КМДА на проведення робіт.

Бессарабка від бульвару Шевченка. Фото 1990 року

Бессарабський ринок — критий ринок з торговою площею 896 м² на Бессарабській площі (в західному кінці Хрещатика) в Києві. Побудований за рішенням міського самоврядування у 1910-1912 рр. на гроші відомого цукрозаводчика Лазаря Бродського, призначені ним на цю мету в заповіті.

 Бессарабський ринок, 1910-ті роки

Перший критий ринок у Києві, з минулого сторіччя вважається найдорожчим у місті. З 1946 року навпроти ринку розташовано пам'ятник Володимиру Леніну.

Здійснював проект архітектор Михайло Бобрусов. Скульптурне оздоблення (декоративні панно й горельєфи) виконали учні українського скульптора Ф.П.Балавенського, що навчалися у Київському художньому училищі.

 Скульптурні деталі - гуси на ґратах і голова тура (дикого бика - герб Молдови і Бессарабії) над входом. Фото: andriyprokopenko.com

Торгівельний майдан на нинішній Бессарабці існував з XIX сторіччя, поблизу тодішньої міської застави, куди Васильківським шляхом приїздили торговці з півдня України та Бессарабії.

За століття ринок двічі зазнавав руйнації: перший раз у 1937 році, коли горіли крамниці на першому поверсі, другий — під час німецької окупації у роки Другої світової війни.

Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.