БЕССАРАБСЬКИЙ РИНОК РЕСТАВРУЮТЬ. Фото

Влада Києва вирішила провести реставрацію будівлі критого ринку на Бессарабській площі, 2 у Шевченківському районі міста.

Рішення прийнято з метою приведення будівлі до належного санітарно-технічного стану і забезпечення безаварійної експлуатації, повідомляє УНІАН із посиланням на відповідне розпорядження КМДА.

Замовником проектних робіт та робіт з реставрації визначено КП "Бессарабський ринок", за яким на праві господарського відання закріплена будівля.

Всередині ринку

Підприємство до початку виконання робіт повинно одержати дозволи Міністерства культури, місцевого органу у сфері охорони культурної спадщини – управління охорони культурної спадщини КМДА на проведення робіт.

Бессарабка від бульвару Шевченка. Фото 1990 року

Бессарабський ринок — критий ринок з торговою площею 896 м² на Бессарабській площі (в західному кінці Хрещатика) в Києві. Побудований за рішенням міського самоврядування у 1910-1912 рр. на гроші відомого цукрозаводчика Лазаря Бродського, призначені ним на цю мету в заповіті.

 Бессарабський ринок, 1910-ті роки

Перший критий ринок у Києві, з минулого сторіччя вважається найдорожчим у місті. З 1946 року навпроти ринку розташовано пам'ятник Володимиру Леніну.

Здійснював проект архітектор Михайло Бобрусов. Скульптурне оздоблення (декоративні панно й горельєфи) виконали учні українського скульптора Ф.П.Балавенського, що навчалися у Київському художньому училищі.

 Скульптурні деталі - гуси на ґратах і голова тура (дикого бика - герб Молдови і Бессарабії) над входом. Фото: andriyprokopenko.com

Торгівельний майдан на нинішній Бессарабці існував з XIX сторіччя, поблизу тодішньої міської застави, куди Васильківським шляхом приїздили торговці з півдня України та Бессарабії.

За століття ринок двічі зазнавав руйнації: перший раз у 1937 році, коли горіли крамниці на першому поверсі, другий — під час німецької окупації у роки Другої світової війни.

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.