Спецпроект

Лувр збирає гроші на реставрацію знаменитої статуї. ФОТО

Найбільш відвідуваний музей світу, паризький Лувр, оголосив про проект зі збору грошей на реставрацію знаменитої статуї "Ніка Самофракійська" та прилеглих до неї сходів Дару.

Про це пише lb.ua.

Загальний бюджет реставраційних робіт складає 4 млн євро. Три мільйони пожертвували приватні компанії та відділення Банку Америки - Меррілл Лінч. Решту суми у розмірі 1 млн євро музей планує зібрати за рахунок краудфандінга.

Це не вперше, коли Лувр звертається до публіки за фінансовою допомогою. У 2010 році музей зібрав 1 260 000 євро на купівлю "Трьох грацій " Лукаса Кранаха, німецького живописця 16- го століття. Тоді мільйон євро вдалося зібрати за місяць.

Аналогічні кампанії по збору грошей Лувр проводив в 2011 і 2012 роках - на реставрацію архітектурних споруд з Каїра, а також на купівлю двох статуеток зі слонової кістки 13-го століття, які вважаються національним надбанням Франції.

Ніка Самофракійська

"Ніка Самофракійська" - давньогрецька мармурова статуя богині перемоги Ніки, створена приблизно в 190 році на честь перемоги жителів острова Родос над військом сирійського царя. У квітня 1863 вона була знайдена французьким археологом -аматором Шарлем Шампуазо на острові Самотракі.

Робота з реставрації статуї розпочнеться вже цього тижня. Таким чином і сама статуя, і сходи, що ведуть до неї в галереї Денон в Луврі, будуть закриті до червня 2014 року.

Теми

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.