Спецпроект

Дніпропетровський музей шукає спонсорів та партнерів

Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького шукає допомоги спонсорів, партнерів для взаємовигідного співробітництва в організації показу колекції цінних паперів.

Про це пише prostir.museum.

Музей має 270-тисячне музейне зібрання з різноманітними колекціями, які відтворюють усі аспекти людського життя, різні сфери діяльності і зацікавлень.

Однією з таких колекцій є збірка цінних паперів (акцій, облігацій) кінця ХІХ — поч. ХХ ст., періоду промислового буму на півдні України. В цей час в Російській імперії поряд з окремими капіталістами з’являється капіталіст асоційований — акціонерні товариства, що забезпечило колосальне розширення масштабів виробництва і виникнення підприємств, які були неможливі для окремого капіталу.

Усього в музейній колекції біля 150 акцій і облігацій, які здебільшого надійшли від мецената музею Дмитра Олександровича Піркла протягом 2010-2013 рр. Це акції бельгійських, французьких і російських товариств, або сумісних: російсько-бельгійських, франко-російських. З них найбільша кількість акцій і облігацій товариств, створених у Бельгії — Брюсселі.

За галузями промисловості найбільша кількість акцій металургійних АТ, за ними йдуть кам’яновугільні підприємства, залізорудні, хімічні і скляні компаніїї, електричні трамваї, будівельні, залізничні, банківські.

Маючи таку численну і цінну колекцію, музей планує організувати і провести ряд змістовних і корисних наукових і просвітницьких заходів з метою дослідження і популяризації історії фінансово-промислового підприємництва в Україні. Зокрема, це підготовка і проведення масштабної виставки у Дніпропетровську на базі музею, міжнародної наукової конференції з вказаної проблематики та видання каталогу цінних паперів з фондів музею.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.