Спецпроект

Дніпропетровський музей шукає спонсорів та партнерів

Дніпропетровський національний історичний музей ім. Д.І. Яворницького шукає допомоги спонсорів, партнерів для взаємовигідного співробітництва в організації показу колекції цінних паперів.

Про це пише prostir.museum.

Музей має 270-тисячне музейне зібрання з різноманітними колекціями, які відтворюють усі аспекти людського життя, різні сфери діяльності і зацікавлень.

Однією з таких колекцій є збірка цінних паперів (акцій, облігацій) кінця ХІХ — поч. ХХ ст., періоду промислового буму на півдні України. В цей час в Російській імперії поряд з окремими капіталістами з’являється капіталіст асоційований — акціонерні товариства, що забезпечило колосальне розширення масштабів виробництва і виникнення підприємств, які були неможливі для окремого капіталу.

Усього в музейній колекції біля 150 акцій і облігацій, які здебільшого надійшли від мецената музею Дмитра Олександровича Піркла протягом 2010-2013 рр. Це акції бельгійських, французьких і російських товариств, або сумісних: російсько-бельгійських, франко-російських. З них найбільша кількість акцій і облігацій товариств, створених у Бельгії — Брюсселі.

За галузями промисловості найбільша кількість акцій металургійних АТ, за ними йдуть кам’яновугільні підприємства, залізорудні, хімічні і скляні компаніїї, електричні трамваї, будівельні, залізничні, банківські.

Маючи таку численну і цінну колекцію, музей планує організувати і провести ряд змістовних і корисних наукових і просвітницьких заходів з метою дослідження і популяризації історії фінансово-промислового підприємництва в Україні. Зокрема, це підготовка і проведення масштабної виставки у Дніпропетровську на базі музею, міжнародної наукової конференції з вказаної проблематики та видання каталогу цінних паперів з фондів музею.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".