Спецпроект

Музей Марії Башкирцевої планують створити на Полтавщині

На Полтавщині, де народилася відома художниця Марія Башкирцева, планують створити її музей. Його хочуть зробити "живим", тобто, щоб там працювали і центри, де діти могли б розвивати свої творчі здібності.

Про це повідомила директор Фонду "Відродження пам'яті Марії Башкирцевої" Тетяна Швець, пише ukrinform.ua.

Одним з основних експонатів для музею Тетяна Швець називає картину художниці "Жінка, що читає "Розлучення" Дюма". Саме це полотно принесло визнання і славу молодій Башкирцевій. Картину вважали втраченою більше 130 років, але фонду вдалося її відшукати і придбати на аукціоні "Сотбіс". З цією картиною молода художниця дебютувала в 1880 році на відомому Паризькому салоні.

З останніх знахідок, якими похвалилася дослідниця, - формулярний список, своєрідне свідоцтво про народження художниці, знайдене в 2007 році. У розпорядженні фонду вже є чимало речей, якими користувалася Башкирцева - це і бронзова чорнильниця та прикраси, які носила Марія.

Марія Башкирцева народилася в 1858 році в Диканському районі Полтавської області у дворянській родині. Коли їй виповнилося 12 років, вона разом з матір'ю виїхала за кордон. З 1872 року проживала у Франції. З раннього віку у дівчинки був талант до малювання. За своє коротке життя, а померла художниця, не доживши до 26 років, залишила вагому творчу спадщину. Більше 150 картин, малюнків, ескізів і скульптур Марії Башкирцевої зберігаються в кращих художніх музеях і галереях США, Франції, Німеччини, Данії, Італії, Росії, України. Башкирцева стала першою вітчизняною художницею, чиї роботи потрапили в найавторитетніший музей Франції - Лувр. Також її називають першою жінкою-художницею у світі, представленою в Луврі. Відома також своїм " Щоденником", перекладеним багатьма мовами.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.