Спецпроект

Музей Марії Башкирцевої планують створити на Полтавщині

На Полтавщині, де народилася відома художниця Марія Башкирцева, планують створити її музей. Його хочуть зробити "живим", тобто, щоб там працювали і центри, де діти могли б розвивати свої творчі здібності.

Про це повідомила директор Фонду "Відродження пам'яті Марії Башкирцевої" Тетяна Швець, пише ukrinform.ua.

Одним з основних експонатів для музею Тетяна Швець називає картину художниці "Жінка, що читає "Розлучення" Дюма". Саме це полотно принесло визнання і славу молодій Башкирцевій. Картину вважали втраченою більше 130 років, але фонду вдалося її відшукати і придбати на аукціоні "Сотбіс". З цією картиною молода художниця дебютувала в 1880 році на відомому Паризькому салоні.

З останніх знахідок, якими похвалилася дослідниця, - формулярний список, своєрідне свідоцтво про народження художниці, знайдене в 2007 році. У розпорядженні фонду вже є чимало речей, якими користувалася Башкирцева - це і бронзова чорнильниця та прикраси, які носила Марія.

Марія Башкирцева народилася в 1858 році в Диканському районі Полтавської області у дворянській родині. Коли їй виповнилося 12 років, вона разом з матір'ю виїхала за кордон. З 1872 року проживала у Франції. З раннього віку у дівчинки був талант до малювання. За своє коротке життя, а померла художниця, не доживши до 26 років, залишила вагому творчу спадщину. Більше 150 картин, малюнків, ескізів і скульптур Марії Башкирцевої зберігаються в кращих художніх музеях і галереях США, Франції, Німеччини, Данії, Італії, Росії, України. Башкирцева стала першою вітчизняною художницею, чиї роботи потрапили в найавторитетніший музей Франції - Лувр. Також її називають першою жінкою-художницею у світі, представленою в Луврі. Відома також своїм " Щоденником", перекладеним багатьма мовами.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.