Спецпроект

На території Софійського музею розпочалися археологічні розвідки

На території Софійського музею було розпочато розвідувальні археологічні дослідження задля визначення напрямів і масштабів розкопок на наступні роки. Археологічну розвідку зумовила потреба в чіткому визначенні локалізації решток храму ХІ століття, стратиграфії ділянок, потужності культурних шарів тощо.

Про це пише prostir.museum.

"Для досліджень закладено три шурфи, – повідомив завідувач сектору археологічних досліджень заповідника Тимур Бобровський. – В одному шурфі на ділянці колишнього митрополичого саду вже відкрито залишки храму XI століття. Деякі з дослідників вважають, що це той самий згадуваний у літописах храм Святої Ірини. Однак глибші дослідження проводитимуться наступного року. Другий та третій шурфи закладено для дослідження стратиграфії та особливостей культурного шару власне садиби Софійського собору".

Науковець також розповів, що завдяки археологічним розкопкам, націленим на розвідувальне вивчення території, минулими роками було знайдено залишки мурованої давньоруської лазні XI століття та фрагмент стародавньої огорожі митрополичої садиби. У попередні роки на території садиби археологи наштовхнулись на фундаменти різних споруд XVII століття. Їхні повторні дослідження, на думку Тимура Бобровського, дозволять знайти входи до підземних комплексів і господарських льохів садиби Софійського собору.

Археологічні пошукові дослідження проводяться спільною експедицією Національного заповідника "Софія Київська" та Інституту археології НАНУ під керівництвом члена-кореспондента НАНУ Гліба Івакіна.

Теми

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.