Спецпроект

Садибу Мурашка у Києві перетворять на артцентр

У Києві садибу Мурашка, яка заходиться за адресою М.Житомирська 12а, 12б, 14а, 14б, передадуть на баланс міста та перетворять на артцентр. Про це журналістам повідомив депутат Київради, секретар постійної комісії з власності Павло Тесленко.

Про це пише УНН.

"Садибу Мурашка передадуть на баланс департаменту культури, який має кошти, щоб зробити там реконструкцію. Врешті, ця будівля набуде того вигляду, який вона мала в кращі часи… Таке рішення було прийнято на комісії (постійної комісії Київради з власності – ред.), будуть готуватись певні папери, певні юридичні процедури. Я думаю, що передача буде найближчим часом, мабуть 2-3 тижні", - повідомив П.Тесленко.

За словами депутата, в майбутньому садибу Мурашка планують перетворити на артцентр, а також проводити культурні заходи.

"Я вважаю, що проект дуже вдалий, і через певний час ми побачимо його результати. Проект передбачає, щоб там проводили культурні заклади, буде зроблено артцентр", - зазначив депутат.

Коли саме почнеться ремонт і скільки грошей потрібно на відновлення та реконструкцію садиби, депутат не повідомив, однак зазначив, що "ці гроші в бюджеті".

"Спочатку його треба передати на баланс, потім буде розроблено проект, після проекту буде пройдена експертиза, бо це реконструкція і реставрація. Після того, як буде пройдена експертиза, виділять кошти", - пояснив П. Тесленко.

Будинки кінця ХІХ ст., у яких жив та працював відомий художник Олександр Мурашко, внесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, а також є пам’ятками історії, архітектури та містобудування місцевого значення.

В жовтні 2012 року за умисне знищення історичної пам’ятки ХІХ століття – житлової садиби родини художників Мурашків, прокуратура Шевченківського району Києва порушила кримінальну справу стосовно посадовців ТОВ "Пантеон-Інвест" та ТОВ "Вестіга" за ч. 2 ст. 298 КК України - знищення, руйнування або пошкодження пам’яток – об’єктів культурної спадщини історії.

В січні державна виконавча служба Шевченківського райуправління юстиції виконала рішення господарського суду та склала акт з Київрадою повернула у комунальну власність 0,38 га землі, на якій розташовані житлові будинки садиби.

Активісти неодноразово вимагали взяти на баланс міста садибу Мурашка, однак на сесії Киівради 22 травня за відповідне рішення проголосували тільки 21 депутат зі 120.

Вночі 28 червня в садибі трапилась пожежа, вогнем частково пошкоджено перекриття з 2 по 4 поверхи та знищено покрівлю будинку.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.