Спецпроект

Палац-музей "Ластівчине гніздо" взимку буде закрито

25 вересня палац-музей "Ластівчине гніздо" не приймав відвідувачів у зв'язку з проведенням проектних робіт з майбутньої реконструкції. Найближчі дні у туристів ще є можливість відвідати одну з найбільш впізнаваних пам'яток Криму, але незабаром палац закриється.

Про це пише gostyam.sebastopol.ua.

Під час зимового періоду робота палацу-музею "Ластівчине гніздо" буде припинена. Відповідне рішення було прийнято Республіканським комітетом з охорони культурної спадщини, повідомляє прес-служба комітету.

З 1 жовтня музей закривається, а на майданчик перед палацом вводиться більш суворий режим допуску. Фахівці визначать найбільш небезпечні ділянки на майданчику і захистять їх від туристів.

За оцінками фахівців Ластівчине гніздо наразі входить до трійці найбільш аварійних культурних пам'яток Криму.

Теми

Інший першотравень. Маївка з шашликами як київська традиція

Як в Києві святкували перше травня за триста років до появи дня міжнародної солідарності трудівників

Прапори УНР у Севастополі: правда, яку намагалися стерти з історії

Крим вже був українським — і ми вже його визволяли. 1918 рік, прапори УНР у Севастополі, добровольці, які ішли в бій із романтикою в серці. Про той забутий тріумф і його значення для сучасної боротьби розповідає історик Сергій Громенко, кандидат історичних наук, автор книги "Забута перемога. Кримська операція Петра Болбочана".

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.