Спецпроект

Музей у Сімферополі може розколотися

Цього року будівля Сімферопольського художнього музею стала однією з найбільш аварійних пам'яток культурної спадщини Криму. Музей вже 15 років підмиває підземна річечка.

Про це пише crimea.kp.ua.

Фундамент осідає, через те що його підмиває підземна річка. Права частина будівлі буквально відколюється, а в стінах утворюються тріщини. Все це загрожує обваленням. І цілком можливо, що під руїнами тоді будуть поховані не тільки більше 10 тисяч картин, а й люди які просто в невдалий час зайшли на екскурсію.

"Цього року нашій будівлі, яка будувалася, як офіцерське зібрання 51-го піхотного Литовського полку на гроші Миколи II, виповнюється сто років. Дому Романових в цьому році чотириста років. Думали, що хоча б до цих дат нам допоможуть вирішити проблему, але немає ", - нарікає директор Кримської республіканської установи "Сімферопольський художній музей" Ларіна Кудряшова.

Проблеми почалися близько 15 років тому, коли навпроти музею стали зводити будівлю. Робочі порушили герметичність труби, в якій була укладена річка Казанка. Під загрозою руйнування опинився не тільки музей, але і сусідні, житлові будівлі.

За приблизними підрахунками на відведення річки від галереї потрібно близько 2 млн грн. Але чиновники кажуть, що таких грошей в бюджеті автономії немає. В той же час глава Рескому АРК з охорони культурної спадщини Лариса Опанасюк заявила, що зараз знаходитись в будівлі цілком безпечно, а реконструкція почнеться, як тільки будуть гроші.

В трійці найбільш аварійних культурних пам'яток Криму також числяться Ластівчине гніздо, що практично розвалюється і Російський театр в Сімферополі.

Теми

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".