Спецпроект

До 80-річчя Голодомору покажуть розповіді тих, хто вижив

80 історій від українців, що пережили страшний голод 1932-33 років, зберуть до 80-х роковин Голодомору.

Спогади записали на відео та щодня на сайті проекту викладають по одному запису, так що 23 листопада — у День пам’яті жертв Голодомору — їх буде рівно 80, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Як ідеться на сайті проекту, його реалізація стала можливою завдяки пожертві у пам’ять про двох хлопчиків — Василя і Сашка, брат яких Микола вижив і ніколи не забуде, як його братики померли з голоду весною 1933 року в селі Козацьке Сумської області.

Сьогодні уже можна переглянути 23 відео із записом очевидців, які також містять текстову розшифровку розмови і переклад російською та англійською мовами.

 

"Ці історії окремих людей, які зараз живуть по всьому світі, дають змогу зрозуміти життя багатьох, хто пережив страшну політику геноциду, яку реалізували з метою знищення нації. Ми вдячні очевидцям Голодомору, що поділилися цими історіями, які їм так складно згадувати", — зазначають реалізатори проекту.

Проект здійснюється під егідою Конгресу українців Канади та Світового конгресу Українців у партнерстві з Українсько-канадським дослідно-документаційним центром.

Переглянути відео можна на сайті проекту — sharethestory.ca.

Як відомо, цього року відзначають 80-і роковини Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні. Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, створений у 2010 році, вже розпочав підготовку до проведення пам’ятних заходів 23 листопада.

Дивіться також: "Історія Голоду. Читачі УП розповідають, як вижили їхні родини"

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.