Спецпроект

500-річну львівську писанку віддали до Коломийського музею. ФОТО

500-річний писанку, яку львівські археологи знайшли в серпні під час розкопок на вулиці Шевській, передали в Коломийський національний музей. Саме там знаходиться єдиний в світі Музей писанки.

Про це пише kp.ua.

Цінну знахідку знайшли на глибині п'яти з половиною метрів. На древнє гусяче яйце з видряпаним візерунком випадково наштовхнулися під час розкопок водозбірників XV-XVI століть.

Раніше львівським археологам не вдавалося знайти таких древніх писанок на яєчній шкаралупі, адже матеріал, з якого вона виготовлена​​, недовговічний.

Писанка, знайдена у Львові

"Раніше знаходили давньоруські писанки XII-XIII ст. Зокрема в Києві, Жидачеві, Белзі. У цьому році нам пощастило знайти писанки на Львівщині та на Волині. Однак вони були керамічними, - розповів молодший науковий співробітник НДЦ "Рятівна археологічна служба" України Остап Лазурко. - А ось писанка, знайдена нами в водозбірнику, зроблена на шкаралупі, ймовірно, гусячого яйця. І вона дуже добре збереглася, приблизно на 80-90%. Раніше львівським археологам не вдавалося знайти таких стародавніх артефактів".

Дивіться також: "У Львові знайшли старовинну каналізацію. ФОТО"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.