На Монблані знайшли скарб у 250 тисяч євро

Французький альпініст виявив на горі Монблан скарб вартістю 246 тисяч євро, що пролежав на льодовику близько 50 років.

Про це повідомляють РІА "Новості" з посиланням на Франс Прес.

У бляшаній коробці лежали смарагди, рубіни й сапфіри. Знахідку альпініст передав поліції.

"Молодик виявився дуже чесним, швидко зрозумів, що коштовності належали комусь, хто загинув на льодовику, - зазначив  представник місцевих правоохоронних органів Сільвен Мерлі. - Альпініст міг залишити їх собі, проте вважав за краще передати їх поліції".

Визначити, як коштовності потрапили на гору, допомогли штампи "Зроблено в Індії" на пакетиках, усередині яких лежали камені.

Авіакатастрофи за участю літаків Air India відбувалися у масиві Монблану в 1950 і 1966 роках.

Згідно з французькими законами, людина, що знайшла скарб, може залишити його собі, якщо власник або спадкоємці не встановлені. Наразі влада Франції зв'язується зі своїми індійськими колегами, щоб знайти колишнього господаря дорогоцінних каменів.

Як відомо, у лютому 2012 року троє українських будівельників у Празі знайшли й передали владі скарб на 250 тисяч євро.

Дивіться також інші матеріали за темою "Скарби"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.