Нищать вали Ізмаїльської фортеці, які штурмували козаки. ФОТО

На території середньовічної Ізмаїльської фортеці розгорнулося масштабне будівництво із застосуванням важкої будівельної техніки.

Повним ходом іде руйнування пам'ятника історії та археології XVI -XVIII ст., пише у блозі на УП кандитат історичних наук (Південноукраїнський національний педагогічний університет) Андрій Красножон.

"У прибережній частині, над Дунаєм, зрито вали і культурні шари найдавнішої частини цієї унікальної пам'ятки, - зазначає Красножон. - Пам'ятки, яка в кінці 18 ст. вважалася "Троєю Нового часу".

За словами історика, у XIX сторіччі фортецю вже намагалися зрівняти з землею - у відповідності з умовами мирної Паризької угоди 1856 року. Але тоді було лише знято озброєння, ліквідовані каземати і казарми, зник бастіон "Табія". але вали та рови (основну інфраструктуру укріплень) зберегли в колишньому вигляді, у відповідності з планами фортеці XVIII-XIX сторіч.

Місце, де знищують вали, позначене червоним

"Як вийшло, що два тижні бульдозер безперешкодно працює на валах біля Центрального пляжу і соборної мечеті XVII сторіччя, - питає науковець. - Як вийшло, що ці роботи "прогледіли" обласні органи охорони пам'яток та культурної спадщини ? І чи є висновок археологів за фактом попередніх охоронних розкопок на місці робіт?".

За словами Красножона, тільки кілька археологів з усього багатотисячного міста намагаються хоч щось робити, витягуючи стародавню кераміку з-під гусениць тракторів.

 У XVIIІ сторіччі фортецю Ізмаїл з боку Дунаю успішно штурмували козаки

"Гріш ціна всьому провінційному пафосу про "данину пам'яті російській спадщини", про Суворовськi подвиги, - наголошує історик. - Священна корова російської військової історії зарізана на очах у здивованої публіки іржавим ковшем екскаватора".

Як відомо, у жовтні 2012 року Андрій Красножон Андрій Красножон заявляв, що будівельні роботи, ініційовані комунальникам на території Білгород-Дністровської фортеці (Одеська область), знищують унікальний археологічний шар.

Ізмаїльська фортеця - укріплення Османської імперії, засноване у XV сторіччі на місці фортеці Генуезької торгівельної республіки.

У 1609 році захоплена разом із іншими чорноморськими фортецями турків козацьким десантом під керівництвом Петра Сагайдачного.

Під час війн Російської та Османської імперій XVIII-XIX ст. фортецю тричі успішно штурмувала російська армія, у складі якої було чимало українців. Особливо кровопролитним був другий штурм (1790 року), коли модернізовану турками фортецю захопили війська під командуванням Олександра Суворова. 

"Штурм Ізмаїла 1790 року". Картина Олексія Ківшенка (XIX cт.)

Особливо у цій операції відзначилися чорноморські козаки Антіна Головатого - майбутнього колонізатора Кубані.

Підрозділи Головатого штурмували фортецю з моря - якраз із того, боку, де зараз зривають вали. Перед цим козаки знищили артилерійські батареї на дунайських островах, потопили турецькі кораблі на Дунаї і захопили допоможіні турецькі укріплення довкола фортеці.

Дивіться також інші матеріали за темою "Фортеці"

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.