Спецпроект

Археологи почали досліджувати територію довкола Софії Київської

На території Національного заповідника "Софія Київська" розпочалися розвідкові археологічні дослідження з метою визначити напрямки та масштаби розкопок на цій садибі на наступні роки.

Планується чітко визначити локалізацію решток храму ХІ ст., стратиграфію ділянок, потужність культурних шарів, повідомляє офіційний сайт заповідника.

"Для досліджень закладено три шурфи, - повідомив завідувач сектором археологічних досліджень заповідника Тимур Бобровський.

За словами службовця, в одному шурфі на ділянці колишнього митрополичого саду вже відкрито залишки храму XI століття (деякі з дослідників вважають, що це той самий згадуваний у літописах святої Ірини), але більш глибокі дослідження будуть наступного року.  

Другий та третій шурфи закладено для дослідження стратиграфії та особливостей культурного шару самої садиби Софійського собору, – зазначив Бобровський.

Вчений також розповів, що такі розкопки, що мають на меті розвідувальне вивчення цієї території, у минулі роки дали можливість знайти залишки мурованої давньоруської лазні XI століття, фрагмент стародавньої огорожі митрополичої садиби.

У попередні роки на території садиби археологи наштовхнулись на фундаменти різних споруд XVII століття, їхні повторні дослідження дозволять знайти входи до підземельних комплексів та господарських льохів садиби Софійського собору.

Археологічні пошукові дослідження проводяться спільною експедицією Національного заповідника "Софія Київська" та Інституту археології НАН України під керівництвом  член-кореспондента НАН України Гліба Івакіна.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.