Спецпроект

АНОНС: телевізійна ІП про роль "комуністичних" тез у Волинській трагедії

1 жовтня програма "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" представить нетипову історіографічну позицією - мовляв, причиною кривавого протистояння українців і поляків на Поліссі у першій половині XX століття стали переважно соціальні, а не ідеологічно-політичні причини.

Гостем програми "Історична правда" буде професор історії Богдан Гудь. У Польщі нещодавно вийшла його книга "Українці і поляки на Наддніпрянщині, Волині і в Східній Галичині у ХІХ і першій половині ХХ століття. Нарис історії етносуспільних конфліктів".

Це рідкісний випадок, коли широке коло читачів у РП зможе ознайомитися з аргументованою позицією українського науковця стосовно причин і наслідків макабричних подій на Волині у 1940-х роках.

У дискусії ведучого програми Вахтанга Кіпіані із запрошеним експертом, з-поміж іншого, йтиметься про те, наскільки аргументованим є судження, що Волинська трагедія 1943-1944 рр. - це все-таки селянська війна за землю сусіда, а не погроми "геноцидального характеру".

Так, зокрема, пан Гудь розповість, чому саме вважає, що на Волині спершу комуністичні агітатори використовували націоналістичні гасла (до 1939 р.), а в роки Другої світової - вже українські націоналісти не цуралися ідеологічних методів, притаманних радше прихильникам "вчення Леніна".

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" - щовівторка о 22:00 на телеканалі ZIK

У другій частині програми - розповідь про благородну діяльність товариства пошуку жертв війни "Пам'ять", активісти якого добровільно у свій вільний час (і власним коштом) розшукують місця, в яких під час боїв різних воєн загинули солдати. Пошуковці відкопують останки вояків різних армій і перепоховують їх за християнським звичаєм.

Також ітиметься про інший важливий напрям роботи товариства "Пам'ять" - реконструкцію (відтворення) аматорами історії битв, які точилися на території Галичини під час Першої і Другої світових воєн і навіть після 1945 року.

Дивіться також:  "Історик Богдан Гудь: "Суперечки про "геноцид" на Волині вигідні Росії"

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.