АНОНС: телевізійна ІП про Махна і його визвольний похід з Петлюрою

Видатний політик і полководець Нестор Махно після поразки його армії і краху фактично державного утворення (так звана "Гуляйпольська Республіка") лише на еміграції усвідомив, що найбільшою його помилкою було категоричне несприйняття ідей української державності у 1917-1921 рр.

Про це в ефірі програми "Історична правда" у дискусії з ведучим Вахтангом Кіпіані заявив історик з Києва, старший науковий співробітник Інституту історії НАН України Володимир Горак.

Зокрема, пан Горак поінформував: з огляду на нещодавно віднайдені документи, можна аргументовано твердити, що анархіст Махно, для війська якого найбільшим ворогом свого часу була армія УНР, тільки емігрувавши до Парижа, визнав цю найбільшу свою помилку.

Як відомо, у період постійних воєн на території України у 1917-1921 рр. керівник Робітничо-повстанської армії "батько Махно" заявляв, що найближчими його союзниками є російські більшовики.

А після розгрому його повстанського війська Червоною армією Нестор Іванович був змушений емігрувати (фактично втікати) з України.

"У Парижі політичні емігранти Нестор Махно і лідер Директорії Української Народної Республіки Симон Петлюра досягли домовленості про спільний похід на Україну, щоби визволити її з-під більшовицької окупації. І лише смерть Махна, який важко хворів, стала на перешкоді реалізації такого плану", - заявив історик Володимир Горак.

Крім того, "Історична правда" 22 жовтня у спеціальній програмі, що присвячена 125-річчю від дня народження Нестора Івановича, проаналізує, наскільки образ "батька-анархіста", який створила радянська пропагандистська кіноіндустрія, відповідає фактам, і розповість, якою людиною у повсякденному житті та побуті був полум'яний революціонер Махно.

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" – щовівторка о 22:00 на телеканалі ZIK.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.

"Прощавай, Східна Європо". Уривок із книги Якуба Мікановського

"Прощавай, Східна Європо" — епічна й літературно-документальна сага про розмаїття регіону, який вийшов із моди після розпаду Радянського Союзу. Американський історик та журналіст Якуб Мікановський веде читача крізь століття від Балтії до Чорного моря — від християнізації язичників і середньовічних королівств до піднесення Речі Посполитої, панування Османської імперії, злету та падіння комунізму. За допомогою родинних легенд та архівних знахідок автор передає голос поколінь — християн, мусульман, євреїв та ромів, які жили, любили і страждали у цьому неспокійному краї.