АНОНС: телевізійна ІП про чисельність УПА

Донині вітчизняні історики не можуть реально оцінити чисельність вояків, які зі зброєю в руках воювали за незалежність у західному регіоні України у 40-50-их роках XX століття.


Цьому буде присвячено черговий випуск передачі "Історична Правда з Вахтангом Кіпіані" на телеканалі ZIK.

В гостях у ведучого буде доктор історичних наук, доцент кафедри новітньої історії України Київського національного університету ім.Шевченка Іван Патриляк

Історик переконаний, що у лавах Української Повстанської Армії у "пікові" роки навряд чи було більше, ніж 35 тисяч бійців.

А інформація про "сотні тисяч озброєних бандерівців", на його думку, значною мірою базується на звітах представників каральних органів радянської влади, які, прагнучи засвідчити свою "важку роботу", звітували "нагору" про на порядок вищу кількість знищених поставців, аніж було насправді.

"Якщо, наприклад, у якомусь селі у невеликій криївці вбили двох вояків УПА, то вже у районному центрі вирішували, що треба звітувати про 20 убитих упівців, - зазначив Патриляк. - І коли інформація про цю акцію доходила до Москви, то на рівні обласного центру і Києва кількість ліквідованих "озброєних ворогів радянської влади" зростала у кілька і, навіть, кільканадцять разів".

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" – щовівторка о 22:00 на телеканалі ZIK.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.