АНОНС: телевізійна ІП про чисельність УПА

Донині вітчизняні історики не можуть реально оцінити чисельність вояків, які зі зброєю в руках воювали за незалежність у західному регіоні України у 40-50-их роках XX століття.


Цьому буде присвячено черговий випуск передачі "Історична Правда з Вахтангом Кіпіані" на телеканалі ZIK.

В гостях у ведучого буде доктор історичних наук, доцент кафедри новітньої історії України Київського національного університету ім.Шевченка Іван Патриляк

Історик переконаний, що у лавах Української Повстанської Армії у "пікові" роки навряд чи було більше, ніж 35 тисяч бійців.

А інформація про "сотні тисяч озброєних бандерівців", на його думку, значною мірою базується на звітах представників каральних органів радянської влади, які, прагнучи засвідчити свою "важку роботу", звітували "нагору" про на порядок вищу кількість знищених поставців, аніж було насправді.

"Якщо, наприклад, у якомусь селі у невеликій криївці вбили двох вояків УПА, то вже у районному центрі вирішували, що треба звітувати про 20 убитих упівців, - зазначив Патриляк. - І коли інформація про цю акцію доходила до Москви, то на рівні обласного центру і Києва кількість ліквідованих "озброєних ворогів радянської влади" зростала у кілька і, навіть, кільканадцять разів".

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" – щовівторка о 22:00 на телеканалі ZIK.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.