2013: Телевізійна "Істправда" про Волинську трагедію

"Історична правда з Вахтангом Кіпіані" робить спробу максимально різнобічно та об’єктивно проаналізувати весь комплекс причин кривавого конфлікту українців та поляків на Волині, що запалав більш ніж 70 років тому.

Ведучий Вахтанг Кіпіані зібрав масив свідчень та коментарів аналітиків і безпосередніх учасників подій на території Волині і у Польщі.

Зокрема, можна буде почути думки з приводу Волинської трагедії екс-міністра закордонних справ Польщі Адама Ротфельда (уродженця м. Перемишляни), знаного композитора Кшиштофа Дембського (батько якого дивом вижив під час різні на Волині у 1943-му році), екс-губернатора Волинської області Бориса Клімчука (дядька якого по-звірячому вбили поляки), голови Об’єднання українців Польщі Петра Тими та єдиного етнічного українця у парламенті РП – Мирона Сича.

Лейтмотивом програми "Історична правда з Вахтангом Кіпіані" 9 липня можна вважати висловлювання запрошеного у студію експерта – історика Володимира В’ятровича, який цитує висловлювання Хосе Ортеґи-і-Ґассета. Іспанський філософ, говорячи про необхідність не забувати про уроки минувшини сказав: "Історія не вчить нас, що робити в майбутньому, але чітко вказує, чого не варто робити в майбутньому".

Історик В’ятрович переконаний, що прикрі наслідки польсько-українського конфлікту у 40-их роках минулого століття – "це якраз та історія, яка каже, чого робити не можна".

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.