На Харківщині перепоховають 130 бійців Червоної армії

11 жовтня у селі Довгеньке Харківської області відбудеться урочисте перепоховання 130 червоноармійців, загиблих при захисті міста в 1943-му.

Церемонія відбудеться за підтримки Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій, повідомляє прес-служба ВГО "Союз "Народна пам'ять".

За словами керівника пошукового об'єднання "Воєнні меморіали "Схід" Віктора Старченка, загиблі на цій висоті солдати принесли себе в жертву заради успіху операції на Курській дузі.

"У серпні 1943 року Південно-західний фронт провів наступальну операцію, завданням якої було відволікання резервів німецьких військ від боїв на Курській дузі, - розповів Старченко. - Тому на захід від села Довгеньке 22 серпня 1943 року 82-га гвардійська дивізія 1-ї гвардійської Армії прийняла на себе удар фашистів. За архівними даними, того дня загинуло 262 бійця".

Під час пошукової експедиції, що тривала протягом липня-вересня цього року на висоті 185,9, пошуковці СПП "Воєнні меморіали "Схід" виявили останки 104 радянських воїнів. Ще 26 захисників, полеглих на цій землі, виявили члени ІПО "Патріот".

Під час експедиції разом з останками було виявлено 8 іменних солдатських медальйонів, медаль "За бойові заслуги" № 194913, дві медалі "За оборону Сталінграда", три гвардійських знаки.

За іменними медальйонам вдалося встановити імена п'ятьох воїнів. Серед них: Курбан-Галієв Мухаметзан, 1902 р.н., Кузякіна Валентина Феоктістовна, 1924 р.н., Кичигин Микола Васильович, 1912 р.н., Лотканов Олексій Андрійович, 1908 р.н. та Єрошенко Микола Тихонович, 1925 р.н.

Початок церемонії 11 жовтня 2013 о 15:00.

Дивіться також інші матеріали за темою "Пошуковці"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.