Спецпроект

Музей Сталіна в Горі змінить контекст експозиції

Державний музей Сталіна в його рідному місті Горі в Східній Грузії в 2014 році буде оновлено з точки зору зміни контексту експозиції.

Про це пише newsru.com.

"У рамках проекту буде змінено контекст експозиції. Він буде реалістичним, про те, що насправді відбувалося в той час (правління Сталіна). Зміст експозиції буде переглянуто. Існуюча там експозиція служила культу особи Сталіна, а нова експозиція буде заснована на реальних, історичних фактах", - розповіла радник міністра культури і охорони пам'яток Грузії у сфері культурної спадщини Інга Карая.

Радник міністра наголосила, що нова експозиція "не буде агресивною і спрямованої проти Сталіна" . Навесні 2012 року передбачалося, що музей Йосипа Сталіна в Горі буде перетворений на музей сталінізму.

У ході реекспозиції музей не буде закриватися, і гості зможуть відвідувати його без перешкод. Проект завершиться до кінця 2014 року.

Стосовно пам'ятника Сталіну в центрі Горі, який демонтували в 2010 році, а потім прийняли рішення відновити, то це питання поки не вирішене. "Якщо пам'ятник буде переданий музею, він буде виключно музейним експонатом, а не пам'ятником", - зазначила Карая.

Державний музей Сталіна був заснований в 1937 році з ініціативи Лаврентія Берія. У ньому зберігається понад 47 тисяч експонатів. У музейний комплекс входять меморіальний будинок, де народився Сталін, будівля для експозицій, особистий вагон Сталіна, в якому він приїжджав на зустрічі з союзниками в Тегеран, Ялту і Потсдам. У музеї зберігаються також і особисті речі "вождя народів".

"Цього разу це війна". Фрагмент із книжки Крістофера Кларка "Сновиди"

Уранці 28 червня 1914 року, коли ерцгерцог Франц Фердинанд із дружиною Софією прибули на залізничний вокзал у Сараєві, Європа ще жила в мирі. Через 37 днів спалахнула війна, яка забрала життя понад кільканадцять мільйонів людей, зруйнувала низку імперій і докорінно змінила хід світової історії. У книжці Крістофера Кларка "Сновиди" події, що призвели до Першої світової війни, розгортаються майже похвилинно.

"Архіви — це пам'ять народу"

Інтерв’ю з представниками Державної архівної служби України Анатолієм Хромовим і Тетяною Шевченко для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Мирон Коновалець. "Він ніколи не афішував те, що робив для брата"

На відміну від Євгена Коновальця, який фігурує у багатьох справах і сотнях довідок та агентурних повідомлень органів нквс, про брата Мирона відомостей дуже мало. Водночас його роль у діяльності УВО і ОУН була доволі важливою, хоч і мало публічною. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України вдалося знайти й дослідити кілька цікавих документів, які підтверджують це і доповнюють скупі сторінки біографії Мирона Коновальця – доктора права, талановитого журналіста і активного громадського діяча.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.