У Чернігові відкрили виставку на честь першого директора "Хімволокна"

До 100-річчя від дня народження першого керівника Чернігівського "Хімволокна" у місцевому історичному музеї ім.Тарновського відкрилася виставка "Перший директор. В.Я. Радченко".

Про це повідомляє "Музейний простір".

В’ячеслав Якович Радченко народився 28 вересня 1913 р. в м. Шостка Чернігівської губернії (нині Сумської області). Після закінчення Шосткинського хіміко-технологічного технікуму з 1933 р. працював на першому в країні Клинському заводі хімічного волокна (Московська область).

З травня 1942 р. по жовтень 1945 р. – заступник командира 58-го гвардійського артилерійського полку.

У 1956-1969 роках – директор Чернігівського заводу синтетичного волокна, одного з головних підприємств міста і регіону, чільного представника хімічної промисловості країни.

За роки його директорства створено соціальну базу підприємства: побудовано 33 житлових будинки, робітничі гуртожитки, Палац культури, піонерський табір та інше.

За кошти підприємства будувалася обласна лікарня. Радченко домігся відкриття в Чернігові політехнічного інституту (нині – Технологічний університет) і запровадження тролейбусного сполучення (1964).

У вересні 2012 р. міський Палац культури – колишній Палац культури хіміків – отримав ім’я В'ячеслава Радченка.

На виставці експонується понад 70 предметів, пов’язаних з життям і діяльністю Радченка - фотографії, бойові ордени і медалі, відзнаки за трудові досягнення, дипломи, копії документів, прапори соцзмагань хімічного підприємства.

Виставка буде працювати до кінця 2013 року.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.