Спецпроект

У Брюсселі відкривається новий музей історії Срібного століття

6 грудня 2013, за чотири роки після відкриття Музею Магрітта, Королівські музеї витончених мистецтв Бельгії представлять черговий проект в Брюсселі - Musée Fin-de-Sciècle. Новий музей розташується на Горі мистецтв - знаменитому районі в центрі міста, де розташовано відразу кілька найважливіших музеїв Бельгії.

Про це пише  tourprom.ru.

У Musée Fin-de-Sciècle представлені роботи знаменитих бельгійських художників, що творили на рубежі 19-20 ст., - Джеймса Енсор, Фернана Кнопфа, Віктора Орта, Леона Спілліарта, Анрі ван де Вельде і Філіпа Вольферса, а також зарубіжних майстрів - Поля Гогена, Огюста Родена, П'єра Боннара, Еміля Галле, Луї Мажорелля, Альфонса Мухи та ін.

Musée Fin-de-Sciècle розповідає про культурне життя Брюсселя на рубежі століть, представляючи його як "культурне перехрестя" Європи і "столицю" стилю модерн ("ар нуво"). "Кінець чогось завжди є початком чогось нового" - ці слова є втіленням концепції нового брюссельського музею. Зібрані тут твори мистецтва відносяться до самих різних галузей творчості - живопису та філософії, поезії та архітектури, літератури та фотографії. Про історію бельгійського і загальноєвропейського Срібного століття розповідають картини, малюнки, скульптури, фільми і предмети декоративного мистецтва.

Експозиція нового музею оповідає про перелом, який традиційне, класичне мистецтво переживало в кінці 19 - початку 20 ст., і зародження таких нових течій, як імпресіонізм, пост-імпресіонізм, нео-імрессіонізм і символізм. Особлива увага при цьому приділяється саме бельгійським художникам, пов'язаним з цими напрямами, - Жану Дельвілю, Анрі Евенполю, Костянтину Меньє, Емілю Клаусу Тео ван Ріссельбергу, Фелісьєну Ропс і Леону Спілліарту. Відмінною особливістю нового музею, як і багатьох інших музеїв Бельгії, є використання найсучасніших технологій, інтерактивний характер експозиції і прагнення задіяти у відвідувачів музею відразу всі органи чуття. Так, пам'ятники архітектури стилю модерн відтворюються за допомогою 3D - проекцій.

Musée Fin-de-Sciècle стане четвертим музеєм, що входять в об'єднання Королівських музеїв витончених мистецтв Бельгії; крім нього та Музею Магрітта в це об'єднання також входять Музей старих майстрів і Музей сучасного мистецтва. Загалом колекція Королівських музеїв витончених мистецтв Бельгії включає в себе твори мистецтва від 15 до 21 ст.

Теми

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.