Спецпроект

Злодій подає до суду на музей, який він же обчистив

Житель Румунії, який зізнався в крадіжці полотен Гогена, Моне і Пікассо, заявив, що має намір подати до суду на музей через пограбування.

Про це пише telegraf.com.ua.

Обурює злодюжку те, що пограбування виявилося неймовірно легким. 16 жовтня 2012-го року в місті Роттердам, Нідерланди, був пограбований музей Кюнстхал. Злочин вразив діячів мистецтва, оскільки злодії викрали безцінні картини: Пабло Пікассо "Голова арлекіна", Клода Моне "Міст Ватерлоо" і Поля Гогена " Дівчина перед відкритим вікном".

Поліцейським вдалося ідентифікувати особи підозрюваних. Після арешту грабіжників правоохоронці намагалися з'ясувати місцезнаходження полотен, але їх зусилля не принесли результатів.

Мати одного із затриманих Раду Догару заявила, що спалила картини в печі бажаючи знищити докази проти її сина. І правда, в попелі були виявлені обвуглені фрагменти трьох творів живопису і цвяхи з рам, що використовуються в XIX столітті. Але пізніше жінка спростувала власні слова, заявивши судді: "Картини, звичайно, не були знищені. Я не знаю, де вони знаходяться, але вважаю, що вони були продані".

Свій внесок у плутанину зі зниклими шедеврами вніс і адвокат румуна, який заявив, що його клієнт може повернути частину картин, а потім зізнався: "Вони в Молдові" . Але більше всіх слідчих заплутав Раду Догару, який повідомив, що насправді його мати віддала полотна українцеві Володимиру Владимиренко, який проживає в Лондоні.

"На даний момент місцезнаходження картин невідомо", - підсумував результати розслідування представник музею. На суді Догару в черговий раз вразив співробітників правоохоронних органів: він заявив, що має намір подати до суду за надто легке пограбування.

" Я й уявити не міг, що музей залишить такі цінні речі без охорони - там не було ні охорони, ні сигналізації. Я увійшов туди за допомогою звичайної викрутки" , - розповів житель Румунії. Його підтримав адвокат Каталін Данку: "Мова йде про халатність, що призвела до тяжких наслідків".

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.