У Києві вшанували пам'ять патріарха УПЦ-КП Володимира

У Києві в Інституті української літератури НАН України відбувся круглий стіл "Патріарх Володимир і його доба", в якому взяли участь науковці й громадські діячі, представники церкви.

Організаторами заходу на честь патріарха Української Православної церкви Київського патріархату Володимира (Романюка) стало об'єднання "Козацтво України".

Патріарх Володимир у юності був учасником підпілля ОУН. Військовий трибунал і - десять років концтаборів. Етапування за "маршрутом" Станіславська (Івано-Франківська) в’язниця - виправно-трудова колонія №17 на Полтавщині - Ваніно-Магадан-Колима - каторга на золотовидобувних копальнях.

У 1960-х - священик у парафіях Івано-Франківської і Коломийської єпархії РПЦ. У зв'язку з арештом історика Валентина Мороза (1970) виступив на його захист, унаслідок чого була розпущена церковна громада с. Космач Косівського району, а Романюку заборонили правити службу.

У 1972 році знову заарештований - чергові 10 років ув’язнення й заслання, в’язень Владімірського централу і спецтаборів Мордовії.

Член легендарної Української групи сприяння виконанню Гельсінських угод, чільний діяч УАПЦ її третього відродження, єпископ, архієпископ, митрополит і, нарешті, Патріарх Київський і всієї Руси-України Володимир І –  таким був життєвий шлях Володимира (в миру Василя Романюка), однієї з найяскравіших постатей українського релігійного життя ХХ століття.

Патріарх Володимир помер у липні 1995 року. Був похований біля брами Софійського заповідника в Києві. Поховання супроводжувалося масовими сутичками із спецпідрозділом МВС "Беркут", бійці якого атакували учасників панахиди.

Як відомо, у 2011 році повідомлялося, що рідні дядько і брат нинішнього митрополита УПЦ МП Володимира (Сабодана) були підпільниками ОУН під час Другої світової війни.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".