АНОНС: семінар "Соціальна відповідальність українського бізнесу XX ст."

Східний інститут українознавства імені Ковальських проводить науковий семінар не тему "Корпоративна соціальна відповідальність в українській бізнес-практиці від початку ХХ до початку ХХІ ст."

Про це повідомляє Historians.in.ua.

Запрошені доповідачі:  

Ірина Шандра (Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра історії України) - "Діяльність представницьких організацій буржуазії Півдня Росії у соціальній сфері (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)"

Ханна Сюдербаум (Уппсальський університет, Швеція, факультет економічної історії) - "Філантропічні ініціативи українських бізнес-еліт в контексті розвитку соціальної відповідальності бізнесу".

Час і місце заходу: 12 листопада 2013 року, 14:00. Аудиторія 5-58 історичного факультету Харківського національного університету ім. Каразіна (Харків, пл. Свободи, 4).

Співорганізатор: Центр українських студій імені Д. І. Багалія.

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.