АНОНС: семінар "Соціальна відповідальність українського бізнесу XX ст."

Східний інститут українознавства імені Ковальських проводить науковий семінар не тему "Корпоративна соціальна відповідальність в українській бізнес-практиці від початку ХХ до початку ХХІ ст."

Про це повідомляє Historians.in.ua.

Запрошені доповідачі:  

Ірина Шандра (Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра історії України) - "Діяльність представницьких організацій буржуазії Півдня Росії у соціальній сфері (друга половина ХІХ – початок ХХ ст.)"

Ханна Сюдербаум (Уппсальський університет, Швеція, факультет економічної історії) - "Філантропічні ініціативи українських бізнес-еліт в контексті розвитку соціальної відповідальності бізнесу".

Час і місце заходу: 12 листопада 2013 року, 14:00. Аудиторія 5-58 історичного факультету Харківського національного університету ім. Каразіна (Харків, пл. Свободи, 4).

Співорганізатор: Центр українських студій імені Д. І. Багалія.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.