Спецпроект

Китай перетворить свій першій атомний підводний човен на музей

Перший побудований в Китаї атомний підводний човен "Чанчжен-1" проекту "Хань" був списаний після майже сорока років у строю ВМС КНР. За заявою китайських військових, реактори побудованого в 1970 році човна вже відправлені на утилізацію, а саму субмарину перетворять на музей і відкриють для відвідувачів.

Про це пише comments.ua.

Підводний човен "Чанчжен -1" ("Великий похід -1" ,长征, названий на честь Великого походу китайських комуністів поряд з однойменними космічними ракетами) будувалася з 1967 по 1970 рік і ще чотири роки проходила випробування.

Представники ВМС Китаю стверджують, що за весь час існування човен не стикався з серйозними аваріями. За їх запевненням, перший китайський підводний атомний корабель продемонстрував "найвищий рівень безпеки" (хоча відомо мінімум про дві катастрофи дизель-електричних китайських підводних човнів в 1983 і 2003 роках, в обох випадках із загибеллю всього екіпажу).

До 2013 року субмарина, побудована за проектом стандарту 1950-х років морально і технічно застаріла, тому була виведена зі складу флоту. Крім того, перший Атомохід КНР виявився набагато більш гучним, ніж аналогічні підводні човни інших країн, що погано вплинуло на його бойові якості.

Теми

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".