Спецпроект

Мистецька презентація одного портрета пройшла в Чернігівському музеї. ФОТО

25 жовтня о 15-00 в Чернігівському художньому музеї імені Григорія Галагана відбувся мистецький захід "Виставка однієї картини Василя Братанюка "Портрет Миколи Личка". Творча зустріч з Миколою Личком (м.Санкт-Петербург)".

Про це пише prostir.museum.

Василь Іванович Братанюк (1964 р.н.) - представник петербурзької школи живопису, є членом Петербурзького відділення Спілки художників Росії з 1997 року та членом Правління "Товариства передвижних художніх виставок ХХІ століття (Санкт-Петербург)".

Серед портретів В.Братанюка особливе місце посідають портрети творчих особистостей. Один з таких творів презентували на виставці однієї картини.

Портрет є глибокопсихологічним, він чудово відображає як зовнішні особливості, так і внутрішній світ портретованого.

Це портрет чернігівчанина, соліста ленінградської естради Миколи Григоровича Личка – особистості, яка все своє життя присвятила мистецтву. Цей портрет автор люб’язно передає в дар художньому музею.

Микола Григорович Личко народився в селі Олишівці Чернігівської області у 1931 році.

По закінченні війни родина Миколи Григоровича переїхала до міста Чернігів, де батько працював на залізниці. Після сьомого класу Микола Личко їде на короткий термін до Ленінграду, де мешкала його тітка. Але там він вирішив залишитися назавжди.

Теми

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.