Спецпроект

Мистецька презентація одного портрета пройшла в Чернігівському музеї. ФОТО

25 жовтня о 15-00 в Чернігівському художньому музеї імені Григорія Галагана відбувся мистецький захід "Виставка однієї картини Василя Братанюка "Портрет Миколи Личка". Творча зустріч з Миколою Личком (м.Санкт-Петербург)".

Про це пише prostir.museum.

Василь Іванович Братанюк (1964 р.н.) - представник петербурзької школи живопису, є членом Петербурзького відділення Спілки художників Росії з 1997 року та членом Правління "Товариства передвижних художніх виставок ХХІ століття (Санкт-Петербург)".

Серед портретів В.Братанюка особливе місце посідають портрети творчих особистостей. Один з таких творів презентували на виставці однієї картини.

Портрет є глибокопсихологічним, він чудово відображає як зовнішні особливості, так і внутрішній світ портретованого.

Це портрет чернігівчанина, соліста ленінградської естради Миколи Григоровича Личка – особистості, яка все своє життя присвятила мистецтву. Цей портрет автор люб’язно передає в дар художньому музею.

Микола Григорович Личко народився в селі Олишівці Чернігівської області у 1931 році.

По закінченні війни родина Миколи Григоровича переїхала до міста Чернігів, де батько працював на залізниці. Після сьомого класу Микола Личко їде на короткий термін до Ленінграду, де мешкала його тітка. Але там він вирішив залишитися назавжди.

Теми

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.