Спецпроект

Приватний музей Фаберже відкриється в Петербурзі

Колекція виробів ювелірного дому Фаберже, що належить російському бізнесменові Віктору Вексельбергу, після багаторічних поневірянь знайшла постійний будинок в Шуваловському палаці на набережній річки Фонтанки в Петербурзі

Про це пише ria.ru.

Приватний музей Фаберже відкриється в Петербурзі в Шуваловському палаці на набережній Фонтанки 19 листопада. Перед відкриттям у палаці була проведена масштабна реставрація з відновлення історичних інтер'єрів.

"Серед експонатів раритетні твори живопису та інші предмети мистецтва", - йдеться в повідомленні прес-служби культурно-історичного фонду "Зв'язок часів", якому належить колекція. Також там зазначено, що директором музею стане Володимир Воронченко.

Колекцію музею складуть збори фонду Віктора Вексельберга "Зв'язок часів" - це найбільше в світі приватне зібрання російського прикладного мистецтва рубежу XIX -XX століть, яке налічує понад 4 тисяч предметів. У його основі - унікальні твори фірми ювеліра Карла Фаберже, що включають в себе 9 знаменитих імператорських великодніх яєць. Колекція демонструвалася в різних російських містах, а також за кордоном, у тому числі в Індії та Швейцарії, проте питання, чи знайде вона, нарешті, постійний притулок на території Росії, довго залишалося загадкою.

Основу колекції склало зібрання великодніх декоративних яєць фірми Фаберже та інших виробів фірми Малькольма Форбса, яку Віктор Вексельберг придбав в 2004 році на Sotheby's. Угода обійшлася бізнесменові в рекордні 100 мільйонів доларів, причому підприємець ефектно викупив всі лоти "оптом", ще до відкриття торгів. У наступні роки колекція поповнилася новими предметами, створеними знаменитою фірмою - зокрема, мініатюрною бонбоньєркою у вигляді яйця, яка належала брату імператриці Марії Федорівни грецькому королю Георгу I, і колекцією "Сафра" , до якої входять годинник, рамки для фотографій та настільні приналежності.

Теми

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.