Пам'ятник кавовому бізнесмену Кульчицькому обурив львів'ян. ФОТО

Пам’ятник Юрію-Францу Кульчицькому у Львові, урочисто відкритий на площі Данила Галицького 22 жовтня, обурив громадськість.

Причиною обурення стала відсутність конкурсу та узгодження проекту скульптури з громадою міста. повідомляє ZIK.

Це вже не перший пам’ятник, встановлений в історичній частині Львова спонсорським коштом за не зовсім прозорою процедурою, стверджує видання. Як наслідок, невдоволені активісти об’єднались у Фейсбуку, вимагаючи контролю за публічним простором міста.

Зараз у спільноті "Нас не питали!" вже понад півтисячі учасників. Серед обурених непрозорою процедурою – громадські діячі, науковці, культуртрегери, митці та журналісти. Вони звернулись до міського голови й мають намір проводити відкриті дискусії про механізми управління публічним простором.

Пам'ятник Юрію Кульчицькому у Львові. Український шляхтич, Кульчицький народився в 1640 році в Кульчицях під Самбором (Львівщина). Був козаком на Січі, потрапив у османський полон, де досконало вивчив турецьку мову. Працював перекладачем для австрійської Східної торгівельної компанії в тоді турецькому Аккермані. Потім відкрив власний бізнес у Відні

Пам’ятник Юрію Кульчицькому, який, за легендою, запровадив у XVII сторіччі кавову традицію у Європі, виготовило і встановило за 300 тисяч грн львівське підприємство "Галка" (кавова фабрика). Але конкурс не провело, хоча це передбачалося відповідним рішенням міськради.

"Я думаю, що поспішали, – пояснив відсутність конкурсу заступник міського голови з гуманітарних питань Василь Косів. – Бо планували зробити все цього року. Але саме таким чином Кульчицький з’явився".

Меценати справді квапились – хотіли приурочити відкриття пам’ятного знаку до 330-ї річниці Віденської битви, пояснює генеральний директор "Галки" Борис Дубовий. За його словами, "це не пам’ятник Леніну, щоб для його встановлення потрібні були якісь конкурси".

Пам'ятник Кульчицькому у Відні. Під час битви за Відень 1683 року, переодягнувшись турком, українець пройшов крізь османський табір, щоб зв'язатися з союзниками. Після цього повернувся в обложене місто зі звісткою про скору допомогу. Вдячні городяни подарували йому будинок у Відні, а командир союзників Ян Собеський - 300 мішків кави із захопленого турецького обозу. Кульчицький відкрив у Відні кав'ярню "Під синьою пляшкою", започаткувавши австрійську та центральноєвропейську кавову традицію. На цьому пам'ятнику Кульчицький убраний у турецький одяг - саме в такому він обслуговував відвідувачів

Василь Косів наголосив, що скульптура невелика, глобально на міський простір не впливає і використовувати його не заважає. Такі скульптури він запропонував називати "тимчасовими пам’ятниками чи пам’ятними знаками" – на відміну від тих, які встановлюються назавжди.

Тим часом активісти ініціативи "Нас не питали!" запропонували міськраді унормувати правила встановлення пам’ятників - як постійних, так і тимчасових.

Автор пам'ятного знаку Кульчицькому, скульптор Роман Кикта стверджує, що це модернове вирішення з елементами стилізації. Пояснив, що намагався зобразити Кульчицького як "галичанина, козака, воїна і людину, яка заснувала традицію пиття кави".

 Портрет Кульчицького останньої чверті XVІІ сторіччя

Коментуючи ідею встановлення у Львові пам’ятника Іванові Сірку, мер Андрій Садовий пообіцяв урахувати резонанс, який виник навколо Кульчицького, неодмінно провести конкурс і обрати найкращий проект скульптурної композиції та благоустрою території навколо неї.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".