Спецпроект

Музей нафтопромислів став міжнародним туристичним маршрутом

Музей нафтопромислів Галичини, відкриття якого відбулось у жовтні, продовжує розширювати сферу досліджень та збільшив коло партнерів з дослідження природоресурсної історії краю.

Про це пише firtka.if.ua.

Минулого тижня Музей долучився до реалізації міжнародного проекту "Гео-Карпати", що співфінансується Євросоюзом та реалізовується в рамках програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007-2013.

Головним партнером проекту є Кросненська державна вища професійна школа імені Станіслава Пігоня (Польща), партнером є Львівський національний університет імені Івана Франка.

В рамках проекту вздовж усього шляху "Гео-Карпати", котрий прокладено від польського Кросно до прикарпатської Яремчі, щоби показати найцікавіші геологічні об’єкти Карпат, встановлять 28 інформаційних таблиць геосайтів, 2 панорами та буде відкрито 2 навчально-інформаційних центри. 12 із геосайтів знаходяться на території Підкарпатського воєводства Республіки Польща, 6 у Львівській і 10 в Івано-Франківській областях.

19 листопада на території Музею українсько-польська делегація урочисто відкрила інформаційну таблицю геосайту "Битківське нафтове родовище". Стенд містить інформацію про геотуристичний шлях "Гео-Карпати" та опис геосайту.

Дуже вдало обрано місце для таблиці, адже з майданчика, де її встановлено, можна безпосередньо спостерігати геологічний розріз Битківського нафтового родовища у відслоненні на схилі г. Пецига (с. Битків). Із включенням Музею до геотуристичного маршруту співпраця з новими колегами не вичерпується.

Вже намітили нові плани, зокрема в 2013-2014 роках працівники Музею спільно з викладачами Львівського національного університету імені Івана Франка запланували розробити та реалізувати проект експозиційної зали геології нафтогазових родовищ Карпат.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.