У ДОНЕЦЬКУ ДУМАЮТЬ ПЕРЕЙМЕНУВАТИ ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОН НА ЮЗІВСЬКИЙ

Комісія з розвитку духовності громадської ради при Донецькій ОДА звернулася до голови облдержадміністрації Андрія Шишацького з пропозицієї перейменувати Ленінський район Донецька на Юзівський.

Зверення комісії пов'язане зі святкуванням 200-річчя засновника Донецька, валійського інженера і промисловця Джона Юза, яке відзначатиметься наступного року, повідомляють Вести.

За словами голови комісїї отця Ростислава (Карпуся), члени комісїї також попросили губернатора включити їх до складу оргкомітету з підготовки ювілею Юза і відремонтувати будинок Юза, який зараз лежить y руїнах.

Голови постійних комісій облради, які розглядали ці питання, вирішили не поспішати з перейменуванням - а спершу ухвалити рішення на засіданняі всієї громадської ради при обладміністрації та винести питання на громадські слухання.

Як відомо, у вересні 2012 року депутати Білгород-Дністровської міської ради (Одещина) відхилили прохання перейменувати вулицю Леніна, назвавши це "некоректним".

У січні 2012 року влада Умані відмовилася перейменовувати центральну площу Леніна на площу генерала УНР Ольшевського.

У 2011 році депутати Ленінської районної у місті Кіровограді ради відмовилися перейменувати Ленінський район на Шевченківський.

Вулиця (площа) Леніна - найпоширеніша в Україні адреса місцевих органів влади. Загалом вона зустрічається майже 4,5 тисячі разів.

Про інші перейменування вулиць і площ читайте в темі "Топоніміка"

Дивіться також: "Екскурсія Донецьким краєзнавчим музеєм. ФОТО"

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.