Янукович подивився реконструкцію боїв під Дніпропетровськом. ФОТО

У реконструкції, присвяченій 70-річчю визволення Дніпропетровська від нацистів, узяли участь більше 1,7 тисяч осіб. Масштабне шоу включало форсування Дніпра, захоплення плацдарму і президента Віктора Януковича.

Про це повідомляє 056.ua.

Реконструкція відбувалася на Заводській набережній у Дніпропетровську.

У ній брали участь представникам 26 клубів реконструкції з України та Росії.

Організації заходу допомагали Збройні сили України.

Було задіяно понад 170 одиниць техніки.

 Фото: 056.ua

Як і 70 років тому, підрозділи ЧА, подолавши Дніпро, вступили в бій з силами противника.

Фото: прес-служби Адміністрації президента

У 1943 році дві армії Третього Українського фронту (під командуванням Родіона Малиновського) 23 і 24 жовтня форсували річку, прорвали оборону противника, укріпилися на плацдармі і 25 жовтня визволили Дніпропетровськ.

 

Десятки тисяч дніпропетровців, присутніх на набережній, могли стежити за трансляцією реконструкції на великих екранах.

 
 

Президент Віктор Янукович спостерігав за боєм з високого правого берега.

 

Для зручності ВІП-персон організатори передбачили біноклі. А ось ветеранам, яких запросили на свято, біноклів не дісталося, повідомляє видання.

 

Битва за Дніпро - наступальна військова операція військ СРСР проти армій Третього рейху та Румунії, тривала з серпня по грудень 1943 року. Дніпропетровська операція - одна зі складових битви.

 Зустріч старшого лейтенанта І.К. Кравченка з мамою у звільненому від гітлерівців селі Голубівка. 1943 рік, Дніпропетровська область. Фото: dnepr-forum.com

Битва за Дніпро була однією з наймасштабніших операцій світової історії. У боях було задіяно близько чотирьох мільйонів людей з обох сторін. Лінія фронту становила приблизно 1 400 км, загальні втрати складають від 1 до 2,7 млн людей.

Плакат із Дніпропетровського історичного музею. Фото: Дмитро ЛАРІН

Внаслідок битви радянські війська зірвали нацистські плани стабілізувати фронт, узяли під контроль усю Лівобережну Україну, визволили Київ і захопили кілька важливих плацдармів на правому березі Дніпра, що уможливило подальші успішні наступи.

Дивіться також:

Сержант-розвідник Третього Українського фронту. ФОТО

Рядовий Залізної дивізії Армії УНР. ФОТО

Реконструкція боїв із поляками у Львові 1918-го. ФОТО

Бій УПА з НКВД і переодягненими чекістами. ФОТО

Танки в снігу. Бій ЧА з Вермахтом під Києвом узимку 1943-го. ФОТО

Зустріч на Ельбі. Реконструкція останньої битви Першого Українського. ФОТО

1864: Громадянська війна в США. Реконструкція битви у Глушині. ВІДЕО

Інші матеріали за темою "Реконструкція"

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.