Янукович подивився реконструкцію боїв під Дніпропетровськом. ФОТО

У реконструкції, присвяченій 70-річчю визволення Дніпропетровська від нацистів, узяли участь більше 1,7 тисяч осіб. Масштабне шоу включало форсування Дніпра, захоплення плацдарму і президента Віктора Януковича.

Про це повідомляє 056.ua.

Реконструкція відбувалася на Заводській набережній у Дніпропетровську.

У ній брали участь представникам 26 клубів реконструкції з України та Росії.

Організації заходу допомагали Збройні сили України.

Було задіяно понад 170 одиниць техніки.

 Фото: 056.ua

Як і 70 років тому, підрозділи ЧА, подолавши Дніпро, вступили в бій з силами противника.

Фото: прес-служби Адміністрації президента

У 1943 році дві армії Третього Українського фронту (під командуванням Родіона Малиновського) 23 і 24 жовтня форсували річку, прорвали оборону противника, укріпилися на плацдармі і 25 жовтня визволили Дніпропетровськ.

 

Десятки тисяч дніпропетровців, присутніх на набережній, могли стежити за трансляцією реконструкції на великих екранах.

 
 

Президент Віктор Янукович спостерігав за боєм з високого правого берега.

 

Для зручності ВІП-персон організатори передбачили біноклі. А ось ветеранам, яких запросили на свято, біноклів не дісталося, повідомляє видання.

 

Битва за Дніпро - наступальна військова операція військ СРСР проти армій Третього рейху та Румунії, тривала з серпня по грудень 1943 року. Дніпропетровська операція - одна зі складових битви.

 Зустріч старшого лейтенанта І.К. Кравченка з мамою у звільненому від гітлерівців селі Голубівка. 1943 рік, Дніпропетровська область. Фото: dnepr-forum.com

Битва за Дніпро була однією з наймасштабніших операцій світової історії. У боях було задіяно близько чотирьох мільйонів людей з обох сторін. Лінія фронту становила приблизно 1 400 км, загальні втрати складають від 1 до 2,7 млн людей.

Плакат із Дніпропетровського історичного музею. Фото: Дмитро ЛАРІН

Внаслідок битви радянські війська зірвали нацистські плани стабілізувати фронт, узяли під контроль усю Лівобережну Україну, визволили Київ і захопили кілька важливих плацдармів на правому березі Дніпра, що уможливило подальші успішні наступи.

Дивіться також:

Сержант-розвідник Третього Українського фронту. ФОТО

Рядовий Залізної дивізії Армії УНР. ФОТО

Реконструкція боїв із поляками у Львові 1918-го. ФОТО

Бій УПА з НКВД і переодягненими чекістами. ФОТО

Танки в снігу. Бій ЧА з Вермахтом під Києвом узимку 1943-го. ФОТО

Зустріч на Ельбі. Реконструкція останньої битви Першого Українського. ФОТО

1864: Громадянська війна в США. Реконструкція битви у Глушині. ВІДЕО

Інші матеріали за темою "Реконструкція"

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.