У Києві - "гіперреалістична виставка" про визволення міста. ФОТО

У Національному військово-історичному музеї України відбудеться відкриття виставки "Даєш Київ!".

Мета виставки - "відобразити у гіперреальності" фрагменти Київської наступальної операції з визволення столиці України – міста Києва.

Організатори: Міністерство оборони, Національний військово-історичний музей, музей родини Шереметьєвих і громадська організація "Київський клуб "Червона зірка", за сприяння Національного музею-заповідника "Битва за Київ у 1943 році" (с. Лютіж), Національного університету оборони, державних архівів та ін.

Експозиція демонструє події Київської наступальної операції, у ході якої відбулося визволення столиці. Представлені інсталяції – сцени форсування ріки, імітовані схили, що ведуть до місця переправи через Дніпро, звуковий та візуальний ряд – все це допоможе зануритися у тогочасні воєнні дії.

"Гіперреальність"

Архівні документи і фотографії, обмундирування солдат і офіцерів ІІІ Рейху висвітлюють німецький воєнний порядок у період окупації.

Фото надані організаторами виставки

Як стверджується у прес-анонсі, за допомогою гіперреалістичних інсценувань учасникам екскурсії "надана можливість разом із військовими частинами Радянської армії, партизанськими загонами та підпільними партійними організаціями пройти шляхом визволення головного міста України".

 1943 рік, сапери готують переправу

Час і місце заходу: 6 листопада 2013 року, 12:20. Національний військово-історичний музей України (Київ, вул. Грушевського 30/1).

Як відомо, у жовтні 2013 року посаду директора музею отримав Владислав Таранець - голова правління клубу "Червона Зірка" (одного з організаторів гіперреалістичної виставки).

Одразу ж після цього він призначив своїм заступником 23-річну Анастасію Фурман.

Дивіться також:

Янукович подивився реконструкцію форсування Дніпра. ФОТО

На Черкащині відзначили 70-річчя Десанту Смерті. ВІДЕО

"У вогні не згорів, у Дніпрі не втонув". Спогади про форсування

Танки в снігу. Реконструкція боїв під Києвом 1943-44 років. ФОТО

"Під Ясногородкою діда поранило. Той осколок він носив до смерті"

Відкрилася виставка про Київ під час і після окупації. ФОТО

Від листа до ГУЛАГу: як МҐБ цензурувало пошту про операцію «Запад»

На Великдень 1948 року отець Володимир Марущак готував особливу проповідь. Він знав, що попри заборони й обмеження нової влади, відсвяткувати воскресіння Христа збереться чимало людей. 2 травня він відправив службу у старовинній церкві села Новий Кропивник, а тоді — виголосив промову, яка викликала сльози у багатьох присутніх

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.

Ігор Галагіда: «Зміна парадигми – з катів на жертви»

З одного міліцейського документу. Після вбивства українців правоохоронці розпочали слідство. Люди, що вижили, розповіли, що бандити ставили їм питання: хто з них русин, хто – поляк? Того, хто виявлявся русином, – убивали. Ми поки що не знаємо, хто вчинив цей злочин – члени підпілля чи просто бандити, але навіть другий варіант вказує на те, що й кримінальна діяльність могла все ж мати національний характер.