Спецпроект

Презентують виставку про Київ часів Другої світової. ФОТО

Музей історії міста Києва і Музей Шереметьєвих презентують мультимедійний проект "Війна. Місто. Люди" - до 70-річчя звільнення Києва від нацистської окупації.

Виставковий проект розповідає про 10 років життя Києва в середині ХХ сторіччя (1939–1948).

Новий підхід до історії Другої світової війни у поєднанні з новими музейними технологіями та унікальними експонатами мають створити "ефект присутності", коли людина повністю занурюється у минулу добу.

Пропаганда та буденна правда, паради та бойові дії, доля військовополонених та трагедія Бабиного Яру, страти військових злочинців та відбудова Києва – це далеко не вичерпний перелік тем, що буде висвітлено на виставці:

• Декілька годин німецької та радянської архівної кінохроніки 1939-1948 років, що буде одночасно демонструватися на 17 кіноекранах та моніторах;

Всі використані у новині ілюстративні матеріали надані організаторами виставки

• особисті відеоспогади учасників і свідків війни та окупації;

• десятки радянських і німецьких плакатів воєнної доби, випущених спеціально для України, більшість з яких експонується вперше;

 Німецький плакат часів окупації

• німецька аерофотозйомка Києва 1941 та 1943 років та непарадні фотографії війни і мирного життя, зроблені як з радянського, так і з німецького боків;

Дивіться також "Театральні афіші часів нацистської окупації. ФОТО" у розділі "Артефакти"

• зброя, однострої та прапори часів війни та сучасні реконструкції;

Радянський офіцер тисне руку дідові з двома Георгіївськими хрестами - вочевидь, Першої світової війни, яку в СРСР називали "імперіалістичною"

• бойові ордени та відзнаки мирного часу, радянські та окупаційні гроші, особисті документи та фронтові листи;

• унікальні артефакти та фотосвідчення з колекцій Олексія Шереметьєва та Федора Зернецького.

 Загалом на примусову працю в Німеччину було вивезено більше 2 млн українців

Відкриття виставки відбудеться 1 листопада о 12:00 (Музей історії міста Києва, вул. Б.Хмельницького, 7). Триватиме до 24 листопада 2013 року.

Дніпро, осінь 1943 року

Також серед організаторів виставки: Центральний державний кінофотофоноархів України ім. Г.С. Пшеничного, Національний музей-заповідник "Битва за Київ у 1943 році", Київський міський історико-патріотичний клуб "Пошук", Національний військово-історичний музей України, Центральна державна наукова архівна бібліотека, Громадський комітет "Бабин Яр", Музей партизанської слави, Федір Зернецький.

Дивіться також:

Один день німецької дівчини в Києві, 1942 рік. ФОТО

Німецька хроніка вибухів на Хрещатику. Осінь 1941 року. ВІДЕО

Політичне життя у післявоєнному Києві. ЛЕКЦІЯ

1983: "Клуб путешественников", присвячений Києву. ВІДЕО

Куренівська трагедія 1961 року. Як і чому це сталося. ФОТО

Київські трамваї: як було і як стало. Порівняйте. ФОТО

Всі матеріали ІП за темою "Київ"

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.