МОСТУ ПАТОНА - 60 РОКІВ. Фото

Рівно 60 років тому, 5 листопада 1953 року в Києві було урочисто відкрито міст імені Євгена Оскаровича Патона.

Про це повідомляє Голос.ua.

Відкриття першого стаціонарного мосту через Дніпро в післявоєнному Києві було приурочено до 10-oї річниці визволення Києва від німців.

Монтаж першого прольоту моста Патона почався влітку 1941 року, але війна завадила будівницту.

Міст Патона став першим у світі суцільнозварним - монтаж усіх його елементів проводився за допомогою автоматичного і напівавтоматичного електрозварювання. Довжина мосту - 1543 метри, на 300 метрів більше за довжину Хрещатика.

 

Очевидці згадували, що для повоєнного Києва відкриття мосту Патона стало надзвичайною подією, адже це була перша капітальна переправа, що з'єднала обидва береги Дніпра.

Інженер-проектувальник Євген Оскарович Патон помер за кілька місяців до завершення будівництва. Міст назвали на честь творця.

За словами київського історика Віталія Ковалинського, в цій місцевості існували переправи з давніх часів.

В ранньомодерні часи тут діяв Наводницький перевіз, що складався з двох поромів і дерев'яного мосту через Тельбін (тоді це була затока Дніпра). Переправа зазвичай наводилася після весняної повені - тому й називалися Наводнича.

Також це узагальнена назва кількох мостів через Дніпро, які існували з 1713 року в районі сучасного Наводницького парку, де стоїть пам'ятник засновникам Києва. 

В 1744 році був побудований стаціонарний дерев'яний міст довжиною 450 сажнів з мотузяними поручнями, звитими з лози, що належав Києво-Печерській лаврі.

На початку Першої світової війни, в 1914 році, тут був споруджений стратегічний дерев'яний міст на палях, який спалили в червні 1920 року відступаючі польські війська.

У березні 1921 року міст був відновлений і проіснував до середини 1930-х років. У 1935 році замість збудували новий дерев'яний міст, який також був зруйновано - у вересні 1941 року.

За німецької влади на Наводницькому перевозі збудовано тимчасовий міст Райхенау, названий на честь генерал-фельдмаршала Вальтера фон Райхенау. Під час боїв за Київ восени 1943 року він теж був підірваний.

Зараз залишилися тільки кілька старих кесонних опор, які іноді при низькому рівні води можна побачити над поверхнею Дніпра навпроти Наводницького парку лівіше сучасного мосту Патона.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.