Спецпроект

Києво-Печерський заповідник оснастили QR-кодами

Перші QR-коди встановлені на всесвітньо відомих пам'ятниках архітектури Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Тепер, сфотографувавши QR-код на мобільний телефон, можна отримати швидкий доступ до інформації про об'єкт.

Про це пише сайт заповідника.

"З ініціативою розробки і розміщення QR-кодів виступили співробітники науково-дослідного відділу мультимедіа технологій Києво-Печерського заповідника. Ними ж розроблений і спеціальний інтернет-ресурс, який дозволить українським та іноземним туристам швидше ознайомитися з історією пам'ятників архітектури на українській, російській і англійській мовах", - зазначається у повідомленні.

QR-коди у Києво-Печерському заповіднику не перші в Україні. У столиці QR-коди вже встановлені, зокрема, на арці Дружби народів, Музеї історії Києва, Музеї російського мистецтва, Музеї мистецтв імені Варвари і Богдана Ханенків. Оснащені QR-кодами і ряд пам'ятників архітектури Феодосії.

"Для сканування необхідно встановити на смартфон або телефон спеціальнйи додаток: QR Reader, QR Code Scanner, QuickMark або інші програмні додатки, доступні для мобільного пристрою", - йдеться у повідомленні.

Теми

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.