Спецпроект

200-літню лікарню Шептицького у Львові не визнають пам’яткою

Активісти хочуть створити у будівлі музей медицини.

Про це пише zaxid.net.

Будівля лічниці на вул. Озаркевича, 4, яку львів’яни захищали від знесення, наразі не визнана пам’яткою. Але відповідні документи подано до відділу охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської облдержадміністрації, повідомила начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко.

За її інформацією, будівля лічниці, якій понад 200 років, не має статусу пам’ятки. Документацію для внесення її до відповідного реєстру готують, аби подати до Мінкульту для прийняття рішення.

Водночас новіша будівля шпиталю Андрея Шептицького (збудована на початку ХХ століття), розташована поряд, статус пам’ятки має. Якщо і стару лічницю визнають пам’яткою, зносити її буде заборонено, додає чиновниця.

Експерт з охорони пам’яток Андрій Салюк розказав, що у Львівській обласній організації Українського товариства охорони пам'яток історії та культури розробили паспорт пам’ятки на вул. Озаркевича,4-4а.

Однак, наголошує він, пам’яткою потрібно вважати увесь комплекс шпиталю Шептицького на вул. Озаркевича,4: і новішу будівлю шпиталю, збудовану на початку ХХ століття (яке уже має статус місцевої пам’ятки), і будівлю першої лічниці, якій понад 200 років.

"Ці споруди є пам’яткою архітектури місцевого значення. Раніше рішенням міської влади частині пам’ятки надали адресу вул. Озаркевича,4а. Але це не означає, що зі зміною адреси ця споруда втратила свою цінність як пам’ятка. У реєстрі пам'яток також не сказано, що багатоповерхова споруда є пам’яткою, а мала (стара лічниця) – ні. Це все – елементи пам’ятки", – наголошує Андрій Салюк.

У тексті паспорта пам’ятки йдеться про те, що будівлі шпиталю імені митрополита Андрея Шептицького постали на найдавнішому земельному володінні василіянського монастиря Святого Юра. Автори документу наголошують, що будівля має як історичну й архітектурну цінність – стара лічниця є найдавнішою будівлею не лише шпиталю, але й західних околиць Святоюрського комплексу, яка походить щонайменше з кінця XVIII ст. і зберігає тогочасні стилістичні риси.

Зазначимо, одноповерхова будівля лічниці, яку передав під шпиталь Андрей Шептицький, останніми роками не використовувалась, руйнувалась від негоди. Однак її стан експерти оцінюють як задовільний. Водночас лікарське товариство у Львові неодноразово пропонувало відкрити там музей медицини.

Нагадаємо, приміщення лічниці, гаражі тощо, перебували у власності Львівської архиєпархії УГКЦ. Однак церква продала їх приватній структурі, яка перепродала їх теперішньому власнику – ТОВ "Розвиток нерухомості". А навесні цього року депутати Львівської міськради надали майже півгектара землі цьому ТОВ для забудови багатоповерхівки з підземним паркінгом. До цієї ділянки входить і лічниця. Мешканці сусідніх будинків і вул. Шептицьких, що межує з ділянкою, неодноразово виступали проти забудови.

У п’ятницю, 6 грудня, з’явилась інформація, що власник почав розбирати будівлю старої лічниці. Активісти львівського Євромайдану прийшли на вул. Озаркевича з пікетом. Роботи припинили. Як стверджують власники будівлі, робочі тут прибирали сміття.

Теми

Патріархат УГКЦ: між Ватиканом і Москвою

Питання патріархату Української греко-католицької церкви – одне з найважливіших в її історії другої половини XX cт. Ця справа стосувалась не лише української діаспори і церковного духовенства, а й понтифіків, посадовців Римської курії та політиків різних держав.
Особливим чином це питання турбувало Москву, яка всіляко намагалась протидіяти спробам встановлення патріархального устрою УГКЦ

Лех Валенса: “Польща та Україна приречені бути разом”

2 грудня 1991 року сталася історична подія в польсько-українських стосунках – Польща, першою в світі, визнала незалежну Україну, після того, як днем раніше, український народ підтвердив на референдумі Акт проголошення незалежності України. Це було найкраще завершення бурхливого й надскладного ХХ століття в українсько-польських стосунках

Полковник–киянин із «Чорних Запорожців» Армії УНР

Багато років в соціальних мережах гуляє світлина "Чорних Запорожців" із неідентифікованими старшинами легендарного кінного полку Армії УНР. Тривали суперечки чи це взагалі "чорні"... І коли саме зроблено світлину

«Десять міліонів пятсот тищ. І крапка». Українцям нав’язують суперечливі дані про жертв Голодомору

Скільки українців загинуло від голоду у 1932–33 роках? Війна за цю відповідь триває вже кілька років. У вересні вона спалахнула з новою силою через оприлюднення нових даних: 10,5 мільйонів жертв, з них 9,1 млн в Україні.