Спецпроект

Дерев’яні церкви Прикарпаття отримали дипломи ЮНЕСКО. ФОТО

До Списку світової спадщини потрапили церква Різдва Пресвятої Богородиці в Нижньому Вербіжі Коломийського району (зведена 1808 р.) та церква Святого Духа у Рогатині (1598 р.).

Про це повідомляє zik.ua.

13 грудня у Львові завершився українсько-польський проект за внесення до Списку світової спадщини ЮНЕСКО українських дерев’яних церков у польських та українських Карпатах. Проект було започатковано ще у 2009 році. У Палаці Потоцьких Львівської національної галереї мистецтв відбулися урочистості з вручення дипломів об’єктам-переможцям.

Диплом отримала Церква Різдва Пресвятої Богородиці в Нижньому Вербіжі Коломийського району, яка належить до зразків гуцульської сакральної архітектури ХІХ ст. Вона  збудована без жодного цвяха.

 

Також в ЮНЕСКО відзначили церкву Святого Духа у Рогатині. У цій архітектурній споруді опільської сакральної школи діє "Музей-пам’ятка дерев’яної архітектури і живопису XVI-XIX століть", що є філіалом Музею мистецтв Прикарпаття.

 

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.