Спецпроект

Завтра на території Луцького замку відкриють відреставрований музей

Художній музей Луцька знаходиться у приміщенні колишньої повітової канцелярії та шляхетських судів. Будинку, зведений на руїнах княжого палацу, вже більше 200 років.

Про це пише day.kiev.ua.

Основою колекції музею стали картини з Олицького замку відомого литовсько- польського магнатського роду Радзивіллів. Перлина експозиції  - робота видатного іспанського  художника XVII століття Хусепе де Рівера - "Святий Ієронім ". Власне в музеї представлено живопис Іспанії, Італії , Фландрії, Австрії, Німеччини, Англії та Польщі. Мальовничим символом музею, картиною, яка подобається найбільше відвідувачам всіх часів і поколінь, є портрет "Сестрички " Нейгебауера . Луцький музей має  одну з найбільших в Україні колекцій польського мистецтва, тут є картини Айвазовського та Андроника Лазарчука, випускника Санкт - Петербурзької Академії мистецтв та волинянина за походженням  .

Музей є одним з найбільш відвідуваних туристичних об'єктів Волині.

Теми

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.