Спецпроект

Кримська митниця передала до музеїв раритетний конфіскат

Найціннніші речі - срібний стакан для олівців, самовар, портсигар та ікони.

Про це пише investigator.org.ua.

Кримська митниця Міндоходів передала в КРУ "Центральний музей Тавриди " і КРУ "Керченський історико-культурний заповідник" предмети, які становлять історичну та культурну цінність. Як повідомляє прес-служба відомства, серед 123 раритетів на загальну суму близько 240 тисяч гривень, були стакан для олівців, самовар, сумочка кольчужного плетіння, портсигар, бінокль польовий, а також монети, гудзики, ордена, медалі, ікони. Усі цінності, які незабаром відвідувачі зможуть побачити в експозиціях кримських музеїв, виявлені в цьому році при проведенні митного контролю та митного оформлення на митних постах " Сімферополь-аеропорт " та " Керч ".

У першу чергу привертає увагу переданий в КРУ "Центральний музей Тавриди" срібний стакан для олівців з позолоченою внутрішньою поверхнею. Громадянин Росії намагався вивезти рідкісну річ в Москву, не вказуючи її у митній декларації. За висновком експерта, цей стакан представляє історичну та культурну цінність. Його рекомендовано включити до Державного реєстру національної культурної спадщини як виріб, що належить роботі відомих майстрів - ювелірів другої половини ХІХ - початку ХХ ст .Орієнтовна вартість раритету становить не  менше 10 тисяч гривень.

Серед переданих КРУ "Центральний музей Тавриди " цінностей також особливо виділяється самовар, виготовлений у період 1912-1918 рр. Цінну річ громадянин України збирався вивезти в Стамбул в травні цього року. У цей же музей передали виготовлену в Україні на початку 20 століття ( 1908-1926 рр.) сумочку кольчужного плетіння з срібла, яку разом з іншими цінностями наш співвітчизник намагався вивезти авіарейсом "Сімферополь - Тель-Авів ".

Представники митниці наголошують, що подібні речі підлягають обов'язковому письмовому декларуванню. На їх переміщення та вивезення з України встановлено заборони чи обмеження. 

Теми

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.