Спецпроект

У Харкові створять інтерактивний науковий музей

У науково-освітньому центрі відвідувачі зможуть взяти участь у різних експериментах та познайомитися з найвідомішими світовими науковими досягненнями.

Про це пише objectiv.tv.

Науково-демонстраційний освітній центр «ЛандауЦентр» почне працювати з початку січня в Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна. Ініціаторами відкриття центру виступили Асоціація випускників, викладачів і друзів ХНУ. 

" ЛандауЦентр " розпочне свою роботу з експозиції, присвяченій цікавій фізиці. Відвідувачі побачать голограми, маятники, лазери, чорні ящики, телескопи, кінетичні скульптури, оптичні ілюзії і т.д. Експонати для виставки надали університетські кафедри фізичного факультету, Центр розвитку обдарованості юнацтва при фізико-технічному факультеті університету, автори - винахідники. Крім того, працюватиме виставка знахідок Науково-дослідної лабораторії Німецько-слов'янської археологічної експедиції ХНУ.

Перший виставковий майданчик центру відкриють 3 січня в Північному корпусі ХНУ ім. В. Н. Каразіна ( пл. Свободи, 6 ).

Науково-демонстраційний музей (центр) - інтерактивний виставковий майданчик, на якому демонструються різні наукові закони і явища і де відвідувачі можуть самостійно виконувати експерименти. Серед найвідоміших центрів - Музей науки "Експлораторіум" (Сан-Франциско, США), Музей науки міста Бостон (США), Музей науки "Експеріментаніум" (Москва, Росія), Центр науки і технологій "НЕМО" (Амстердам, Голландія).

Теми

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.