Спецпроект

У Харкові створять інтерактивний науковий музей

У науково-освітньому центрі відвідувачі зможуть взяти участь у різних експериментах та познайомитися з найвідомішими світовими науковими досягненнями.

Про це пише objectiv.tv.

Науково-демонстраційний освітній центр «ЛандауЦентр» почне працювати з початку січня в Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна. Ініціаторами відкриття центру виступили Асоціація випускників, викладачів і друзів ХНУ. 

" ЛандауЦентр " розпочне свою роботу з експозиції, присвяченій цікавій фізиці. Відвідувачі побачать голограми, маятники, лазери, чорні ящики, телескопи, кінетичні скульптури, оптичні ілюзії і т.д. Експонати для виставки надали університетські кафедри фізичного факультету, Центр розвитку обдарованості юнацтва при фізико-технічному факультеті університету, автори - винахідники. Крім того, працюватиме виставка знахідок Науково-дослідної лабораторії Німецько-слов'янської археологічної експедиції ХНУ.

Перший виставковий майданчик центру відкриють 3 січня в Північному корпусі ХНУ ім. В. Н. Каразіна ( пл. Свободи, 6 ).

Науково-демонстраційний музей (центр) - інтерактивний виставковий майданчик, на якому демонструються різні наукові закони і явища і де відвідувачі можуть самостійно виконувати експерименти. Серед найвідоміших центрів - Музей науки "Експлораторіум" (Сан-Франциско, США), Музей науки міста Бостон (США), Музей науки "Експеріментаніум" (Москва, Росія), Центр науки і технологій "НЕМО" (Амстердам, Голландія).

Теми

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.