Помер японець, який 29 років воював у джунглях після 1945-го. ФОТО

B Токіо помер колишній молодший лейтенант імператорської армії Японії Хіроо Онода, який відмовився повірити в закінчення Другої світової війни i ще 29 років партизанив у джунглях на філіппінському острові Лубанг.

Ветеран помер у віці 91 рік, повідомляє BBC.

Коли Друга світова на Тихому океані наближалася до кінця і американські війська просувалися на північ, лейтенант Онода опинився в оточенні на острові Лубанг.

Незважаючи на капітуляцію армії, молодий офіцер залишився вірний присязі і три десятиліття відмовлявся здатися в полон.

Молодший лейтенант Імператора Хіроо Онода

"Кожен японський солдат був готовий померти, але я був офіцером розвідки і мав наказ вести партизанську війну за всяку ціну, - зізнався Онода в інтерв'ю каналу ABC у 2010 році. - Якби я не зміг виконати цей наказ, мені було б дуже соромно".

 Американські війська в бою проти японців на Філіппінах

Наприкінці війни в підпорядкуванні Оноди залишалося троє солдатів. Один із них здався в 1950-му, двоє загинули (в 1954-му та 1972-му) в сутичках з поліцією та місцевим людом, проти якого загін Оноди періодично проводив рейди.

Самому Оноді багато разів пропонували здатися, але він категорично відмовлявся скласти зброю.

У 1974 році офіцера знайшов у джунглях японський мандрівник. Пізніше Онода зізнався, що вважав відправлених до нього японських парламентарів провокаторами, а листівки з пропозицією вийти з джунглів - ворожою агітацією.

Лейтенант Онода іде здаватися в полон. 1974 рік, Філіппіни

"Листівки містили багато помилок, і я був упевнений, що їх розкидають американці", - заявив він.

Після цього колишній командир Оноди, якого влада попросили вилетіти на Філіппіни, особисто зустрівся з лейтенантом і віддав офіцеру наказ скласти зброю.

У 1974 році Онода в зношеній військовій формі, відсалютувавши японському прапору, передав свій бойовий меч президенту Філіппін. Також він здав гвинтівку "Арісака" у справному стані, 500 патронів та кілька гранат.

Онода віддає офіцерський меч президентові Філіппін

Влада Філіппін помилувала його - попри невдоволення жителів Лубанга, проти яких Онода вів справжню партизанську війну, знищуючи майно і убивши в сутичках 30 осіб. Пізніше Онода пожертвує школі в Лубангу $10 тисяч.

На батьківщині його зустріли як справжнього героя.

Після повернення додому колишній офіцер вирушив до Бразилії, де вирощував худобу на ранчо, а потім повернувся до Японії, влаштувавши курси з виживання в екстремальних умовах.

 Хіроо Онода з уласним портретом

Хоча багато японських солдатів одразу по закінченні війни відмовлялися виходити з джунглів, не вірячи в капітуляцію імператора, саме Онода вів бойові дії найдовше.

Дивіться також:

1960 рік. Останній бій повстанців УПА. Як це було

Помер легендарний "майор Вихор" - Євген Березняк

Померла жінка-символ Громадянської війни в Іспанії

Померла останній ветеран Першої світової війни

Помер останній свідок життя Гітлера

Інші матеріали у темі "Memoriam"

Роль Медведчука: Юрій Литвин і Василь Стус мали одного адвоката та загинули в одному таборі

Українського поета, журналіста, правозахисника Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у камері колонії особливо суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Це сталося 4 вересня 1984 року. Бездиханне тіло поета Василя Стуса знайдуть у карцері того самого дня роком пізніше

«Прийшов час збирати каміння…»: Про репатріацію нашої церковної старовини

Радянська влада вивезла з України безліч дорогоцінних артефактів, церковних цінностей. Напевно, немає жодного храму, який не був пограбований тодішньою владою. Коштовності частково продали за кордон. Та чимало збереглося у російських музеях. Це був відвертий грабунок. Від часу проголошення незалежності українська влада і українське суспільство мали б системно опікуватися поверненням нашої національної історико-культурної спадщини. Але чи ми, українці, – як суспільство і держава – готові до копіткої наполегливої праці з репатріації вкраденого спадку?

Українці в Єгипті

Весною 1920 року до Єгипту прибуло біля 4500 біженців з колишньої російської імперії. Три чверті з-поміж них були українцями або «малоросами» українського походження. Усіх поселено у пустельний наметовий табір в Тель-ель-Кебірі (залізнична станція між Каїром і Суецьким каналом)

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.