Спецпроект

Гробницю невідомого "винятково високого" фараона знайшли у Єгипті

Американські вчені виявили в провінції Сохаг гробницю невідомого раніше фараона.

За попередніми висновками вчених, він правив у Другій перехідний період Середнього царства, тобто приблизно в 1650-х роках до н. е., повідомляє УНІАН. 

Згідно з розшифрованими ієрогліфами на стіні гробниці, його звали Сенебкей. Ця знахідка має принципове значення для істориків, оскільки дозволить пролити додаткове світло на період правління Абидоської династії.

Судячи з гробниці, кажуть дослідники, Єгипет в ті часи переживав далеко не найкращі часи.

Сама мумія фараона лежала в дерев'яному саркофазі всередині гробниці, який був зроблений з кам'яних блоків. Тіло погано збереглася. Однак це не завадило встановити зріст Сенебкея - 185 см, що на ті часи було швидше винятком, ніж правилом. Поруч з мумією знаходилися поховальні посудини, однак ніякої царської начиння або статуеток, традиційно укладаються в гробницю, виявлено не було.

Цей факт, а також те, що мумія знаходиться в поганому стані і, судячи з усього, була раніше перенесена зі свого місця, дозволили археологам зробити висновок, що гробниця в давнину була розграбована.

Торік, у січні 2013 року, група італійських археологів виявила гробниці віком більше ніж 3 тис. років у Долині царів поряд з єгипетським містом Луксор. Відкриття було зроблено в ході розкопок під тим місцем, де знаходився і не зберігся до нашого часу заупокійний храм Аменхотепа II - сьомого фараона 18-ї династії, що правив приблизно в 1427-1401 роках до н. е.

У гробницях були знайдені залишки дерев'яних саркофагів і людські кістки, а також канопи - спеціальні посудини, що використовувалися для зберігання внутрішніх органів -  прикрашені зображеннями чотирьох синів давньоєгипетського бога Гора.

Інші матеріали за темою "Єгипет":

Найбільший музей у світі за кошти туристів хочуть збудувати у Єгипті

У Єгипті демонстранти напали на музей

До єгипетського музею повернули награбоване після повалення Мурсі

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".