Рада прийняла закони комуністів про "заперечення фашизму"

Верховна Рада проголосувала за закони проти вандалізації пам'ятників героям Другої світової і проти тих, хто "заперечує злочини фашистів".

Відповідні закони були підготовлені фракцією КПУ.

Закони запроваджують відповідальність (до 5 років позбавлення волі) за осквернення чи руйнування пам'ятників, "споруджених у пам'ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни".

Інший закон вносить зміни у Кримінальній кодекс, якими передбачаєть покарання (до 2 років тюрми) за "публічне заперечення чи виправдання злочинів фашизму проти людяності, вчинених у роки Другої світової війни, зокрема злочинів, здійснених організацією "Вафен-СС" і підпорядкованими їй структурами..."

Також каратиметься "пропаганда неонацистської ідеології, виготовлення або розповсюдження матеріалів, у яких виправдовуються злочини фашистів і їх прибічників".

Лідер партії "ВО "Свобода" Олег Тягнибок зазначив, що положення закону нечіткі й неконкретні, оскільки "прибічниками фашизму можна буде вважати будь-кого, хто говорить патріотичні речі".

Історики теж відзначили нечіткість у деяких формулюваннях закону.

"Якщо викладач розповідає на лекції різні версії однієї події за різними джерелами - це буде вважатися публічним запереченням чи виправданням злочинів? - прокоментувала закон працівник Інститут історії України Марина Дубик. - А якщо видається збірка документів, яка включає у себе пропагандистські матеріали окупантів - це також підлягає дії закону?"

Дивіться також інші матеріали за темою "Закони"

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.