Харківський Жуков. У Зеленського – правова колізія. УІНП – колізії немає

Президент України Володимир Зеленський, вустами новопризначеної прес-секретарки Юлії Мендель, закликає владу Харкова з'ясувати правову колізію у питанні Жукова, провести громадські обговорення і прийняти найбільш прийнятне рішення для всіх сторін.

Про це повідомляє видання MediaPort.

 

«Давайте ще прокоментуємо ситуацію, яка сталася у Харкові. Це ситуація, яка викликала дуже великий резонанс. Це приклад недосконалої і непродуманої гуманітарної політики, яка продовжувалася останні кілька років. Власне, вона показує те, що має бути розроблений новий механізм для того, щоб встановити діалог влади і суспільства.

Що мається на увазі? Закон про декомунізацію передбачає, що мають бути знесені пам'ятники радянським діячам, але водночас там є пункти "д" і "є" ч. 4 ст. 1 цього закону, які кажуть про те, що якщо ці радянські діячі були задіяні у протистоянні нацистській окупації, то вони є винятками. І це стосується не лише пам'ятника Жукову, а також і провулку (проспекту — ред.) Жукова, який існує (зараз існує пр. Григоренко — ред.).

Володимир Зеленський закликає владу Харкова з'ясувати цю правову колізію, оскільки тут мають тривати чіткі обговорення з громадськістю, повинно бути прийнятне рішення, яке буде якнайбільш прийнятним для будь-якої зі сторін.

Ми всі чули, що Російська Федерація уже почала коментувати цю ситуацію зі знесенням пам'ятника. Володимир Зеленський хоче підкреслити, що це знову вкотре показ того, що Російська Федерація втручається у внутрішні справи суверенної держави і закликає цього більше не робити», — сказала Мендель.

На уточнення, чи правильним було знесення пам'ятника, речниця відповіла:

«У мене немає особистої думки. Я вам сказала, що є закон України і що там існує правова колізіція. Вона має вирішуватися винятково територіальною громадою. Зараз мер Харкова має на себе взяти відповідальність як головний арбітр в цій ситуації, а не ставати на чийсь один бік».

У свою чергу, Український інститут національної пам’яті нагадує, що згідно Закону України про декомунізаціюпам’ятник Жукову повинен бути демонтований. Окрім того, згідно Закону України про присвоєння імен  в тому числі і топонімам, сьогодні немає правових підстав присвоїти ім’я Жукова будь-якому топоніму.

Відсутність юридичної колізії з демонтажем прояснює юрист УІНП Сергій Рябенко:

“Тут немає ніякої колізії. Згадані речницею президента винятки не можна застосувати до даної ситуації. Згідно Закону про декомунізацію (пп. “ґ” п. 4 ч. 1 ст. 1) символікою комуністичного режиму є в тому числі пам’ятники особам, які обіймали керівні посади.

Жуков був першим заступником наркома оборони СРСР у 1942-44 роках та міністром оборони СРСР у 1955-57 роках, а отже обіймав керівні посади у вищих органах влади СРСР. Тому його пам’ятник є символікою комуністичного тоталітарного режиму.

Закон (п.6 ст. 7) вимагає демонтувати такі об’єкти. А виняток щодо діячів науки і культури, очевидно, до Жукова не має ніякого стосунку”.

Щодо ініціативи назвати іменем Жукова проспект генерала Григоренка у Харкові, Сергій Рябенко пояснив:

“Механізму “повернути” назву Жукова немає. Назвати наново — заборонено законом. Ця ініціатива суперечить частині шостій статті 3 Закону України "Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій”. Винятки цієї частини не стосуються об’єктів топоніміки”.

Нагадуємо, що в травні Український інститут національної пам'яті вже звертався до очільника міста Харкова із заявою стосовно відсутності можливості перейменування проспекту Петра Григоренка у м. Харкові на честь радянського маршала Георгія Жукова.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.

Січневе повстання 1863 року на Київщині, Волині й Поділлі

"Проблема польсько-українського історичного діалогу роками полягала в тому, що ми зосереджуємося на тому, що криваво нас розділяє. Історична політика між двома державами повинна полягати у пошуках того, що нас об'єднує", - Роберт Чижевський.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.