АНОНС: У Києві презентують видання джерел про децентралізацію та конституціоналізм УНР

9 жовтня в Києві презентують видання про місцеве самоврядування і констутуційний процес у часи Українсько революції 1917-1921 років, підготовлені Інститутом законодавства Верховної Ради України.

Видання "Демократія у самоврядуваннях" і "Якого хочемо ладу на Україні" продовжують серію "Із першоджерел".

 

Цяю серію підготували до 100-річчя Української революції 1917 – 1921 років за ініціативою академіка НАН України Олександра Копиленка. Зараз вона включає VIІІ випусків у Х томах. Ще кілька випусків перебувають у процесі підготовки.

Збірки серії упорядковані за проблемно-хронологічним принципом та є репринтом унікальних і маловідомих газетних матеріалів 1917 – 1921 років, що зберігаються у Державній науковій архівній бібліотеці (м. Київ) та Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського.

Під час презентації обговорять актуальні проблеми державного будівництва 1917 – 1921 років у контексті врахування тогочасного досвіду в сучасному державотворчому та конституційному процесі України.

9 жовтня, 12.00

Місце: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського (Київ, вул. Паньківська, 9).

Організатор: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського.

Вхід вільний.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.