АНОНС: У Києві презентують видання джерел про децентралізацію та конституціоналізм УНР

9 жовтня в Києві презентують видання про місцеве самоврядування і констутуційний процес у часи Українсько революції 1917-1921 років, підготовлені Інститутом законодавства Верховної Ради України.

Видання "Демократія у самоврядуваннях" і "Якого хочемо ладу на Україні" продовжують серію "Із першоджерел".

 

Цяю серію підготували до 100-річчя Української революції 1917 – 1921 років за ініціативою академіка НАН України Олександра Копиленка. Зараз вона включає VIІІ випусків у Х томах. Ще кілька випусків перебувають у процесі підготовки.

Збірки серії упорядковані за проблемно-хронологічним принципом та є репринтом унікальних і маловідомих газетних матеріалів 1917 – 1921 років, що зберігаються у Державній науковій архівній бібліотеці (м. Київ) та Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського.

Під час презентації обговорять актуальні проблеми державного будівництва 1917 – 1921 років у контексті врахування тогочасного досвіду в сучасному державотворчому та конституційному процесі України.

9 жовтня, 12.00

Місце: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського (Київ, вул. Паньківська, 9).

Організатор: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського.

Вхід вільний.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.