Спецпроект

Будинок малого Грушевського знесли остаточно. ФОТО

Сьогодні будівельники остаточно зруйнували старий особняк середини ХІХ століття, в якому в дитинстві жив Михайло Грушевський.

Про це повідомляє "День" із посиланням на LB.ua.

Станом на п'яту годину вечора від будівлі на вулиці Саксаганського, 111 залишалась частина першого поверху.

Фото: everyday.in.ua

За даними видання на місці подій були присутні представники правоохоронних органів, які документували те, що відбувалось на місці подій та опитували свідків.

Фото: Макс ЛЄВІН (LB.ua)

За даними сайту "Коментарі", прокуратура Шевченківського району Києва доручила контролюючим органам провести перевірку законності дій забудовника при знесенні будівлі на вулиці Саксаганського, 111.

Будинок хотіли знести ще на початку вересня 2013 року, проте тоді він був зруйнований частково. Небайдужі кияни намагались обнести залишки будівлі парканом, аби убезпечити його від руйнації, проте це не стало на заваді будівельникам.

Зазначимо, що у 2007 році Київська державна адміністрація продала ділянку землі, на якій був розташований будинок Грушевського компанії "Аркор". Компанія має намір побудувати на цьому місці черговий торгівельно-розважальний комплекс.

У 2013 році начальник управління охорони культурної спадщини КМДА Яків Діхтяр стверджував, що маєток не має охоронного статусу: "Будинок не є об'єктом культурної спадщини й не значиться у списку охоронюваних пам'яток. У Києві близько 20 тисяч будівель, які були побудовані наприкінці XIX або на початку XX століть. Але тільки 3,5 тисячі з них – у списку охоронюваних".

А києвознавець Михайло Кальницький запевняв, що особняк на Саксаганського, 111, мав історичну цінність:

"У цьому будинку жив Михайло Грушевський (голова Центральної Ради Української народної республіки 1917-1918 років – ред.) зі своєю мамою й сестрою. Тут жив, будучи учнем київського художнього училища, відомий художник-пейзажист Іван Хворостецький. Ці дані містяться у списку пам'яток історії й культури".

Тоді ж заступник голови КМДА з питань архітектури й будівництва Михайло Кучук сказав, що про знесення старовинного будинку не знає, але "спробує розібратися".

У цьому кварталі декілька років тому знесли будівлю, у якій жила поетеса Леся Українка (Саксаганського, 115-а).

Дивіться також інші матеріали за темою "Забудова"

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.